Велика коронавірусна депресія: пандемія COVID-19 похитнула американську економіку [ Редагувати ]

Наслідки епідемії коронавірусу у Сполучених Штатах вже порівнюють із тим, що відбувалося в Америці під час Великої депресії. Наприклад, відсоток безробітних серед американців - майже досяг тих показників, які були у тридцятих роках.

Як США подолали найбільшу кризу у своїй історії? І які висновки Білий дім зробив щодо Великої депресії, та як чинить тепер?

Лас-Вегас - світова столиця розваг зараз абсолютно порожня, хоч фільми про апокаліпсис знімай.

На парковці біля найдорожчого казино - величезні черги. Тут і дешеві старенькі машини, і дорогі - щойно з автосалону. Всі в рівних умовах, бо приїхали… за безкоштовними харчами. У Вегасі немає іншої роботи, ніж обслуговувати туристів, а всі гральні заклади зачинені. Працівники - від круп'є до генеральних менеджерів - у відпустках за свій рахунок.

Том Шифхаєр, залишився без роботи у Лас-Вегасі:

Це робить наше життя хоч трішки простішим. Я та дружина… Настав момент, коли звичайні продукти ми вже не можемо собі дозволити. Тому що я просто нічого не заробляю. І кохана теж без роботи.

Ось такі ж пункти продуктової допомоги у нафтовій столиці, Х'юстоні.

А в Нью-Йорку, щоб безкоштовно взяти кілограм картоплі та апельсинів, люди по 30-40 хвилин у черзі стоять. В Америці кількість зареєстрованих безробітних уже перевищила 33-и мільйони! А це - 20 відсотків працездатного населення! Більше - практично його чверть - була лише в часи Великої депресії...

Економічної кризи, яка почалася у 1929 році з краху на біржах і розтягнулася майже на десятиліття! Роки руїни, відчаю та голоду.

Америку 20-х років ми з вами уявляємо стереотипно, "по-голівудськи". "Сухий закон" - і чорний ринок алкоголю. Джаз і фантастичні вечірки. Мафія і бандитські розбірки, коли будь-який конфлікт вирішувався з допомогою пістолету.

Та реальність була іншою. Тодішня Америка - це аграрна країна. І щойно вдарила криза, мільйони невеликих ферм розорилися - їхні власники забирали родини і переїздили у міста. У Нью-Йорку та Вашингтоні звичними були довжелезні черги за тарілкою безкоштовного супу.

Принципи, якими тоді і зараз керувалися були кардинально протилежні. Ну ось, дивіться - під час великої депресії країну очолював президент Гувер. Він відкрито казав: держава взагалі не повинна втручатися, ринок сам себе збалансує. Інша річ - президент Трамп. Він і його команда максимально втручаються у ринкові процеси.

Зараз пакет економічної допомоги на майже три трильйони доларів - найбільший в історії США. Для прикладу, під час кризи 2009 року для порятунку економіки виділили всього 800 мільярдів. Тож заходи, справді, безпрецедентні. Але, все одно недостатні: бюрократична машина "буксує" і конгресмени-демократи "пригальмовують".

Так було і в часи Великої депресії. Конгрес розділився на тих, хто пропонував розпочати масштабні виплати і тих, хто вважав це марнотратством.

Влітку 1932 року величезний натовп людей рухався ось цим маршрутом, яким я зараз йду. Люди йшли до Капітолію і преса тих часів прозвала їх "бонусною армією", адже це були ветерани першої світової, які прийшли вимагати свої гроші, свої бонуси.

За іронією долі, їм завинили по тисячі доларів, а зараз "Трампову тисячу" роздає чинний президент. Ну а тоді 40 тисяч людей спочатку зібрались біля Капітолію, а потім 4 тижні прожили наподалік у наметовому містечку - взяли із собою сім'ї і чекали на зустріч з президентом Гувером. Та не дочекались, їх розігнала армія. На вулиці навіть танки вивели. Зараз ситуація інша - Трамп "заливає" ринок грішми.

Владнати проблеми завдяки кредитам для бізнесу, і через прямі фінансові виплати американцям. 1200 кожному дорослому, по 500 доларів на дитину! І це немало, бо американці звикли жити в кредит. Борги за вищу освіту зараз півтора трильйона доларів! Автокредити - трильйон триста мільярдів! До кризи ще якось позики віддавали, зараз - не здатні.

Далекобійники цього тижня вигнали свої фури просто на Капітолійський пагорб. Скаржаться, роботи - мало, більшість підприємств - на карантині. А ті, хто все ж виїжджають - ризикують.

Чарльз Клейбурн, водій-далекобійник:

Нам немає де взяти антисептики, нема за що купити маски, у нас жодної інформації від уряду немає - що далі? Часи скрутні, так на додаток ще й уздовж трас закрили на карантин місця, де водії мали зупинитися і перепочити.

Ще одна проблема - криза неплатежів. Ці люди на вікнах своїх квартир розвішують плакати - "заморозьте квартплату"! З 44 мільйонів офіційних орендарів гроші за квітень уже не змогла заплатити третина.

Стів Хендерсон - колега-телевізійник запрошує в гості, щоб показати, як він живе. За трикімнатну квартиру (і це не в найкращому районі) рахунок щомісяця під 3 тисячі доларів плюс комунальні. Забагато, то ж знайшов сусідів, аби розділити витрати.

Я тут живу, і ще троє людей. І з чотирьох людей, троє не мають роботи через карантин. І грошей, аби заплатити за оренду. Тож, попри усі бажання - живемо в борг.

Десь за це можуть - виселити, десь (як в Нью-Йорку) - мораторій на 90 днів. Але він проблему не вирішує - просто заганяє в борги власників квартир, яким теж треба платити і податки, і страхування. Одне тягне за собою інше - і в підсумку бюджетне управління Конгресу прогнозує скорочення ВВП Штатів майже на третину. І це буде найгірший показник для США від 1945 року. Отже, терміново потрібен "Новий курс", який президент Рузвельт проваджував.

Рецепти, які тоді, у "тридцятих", використовували для порятунку економіки, і ті, що використовують зараз - теж різні. Те, що зробили під час Великої депресії - зараз в усіх підручниках. Тоді вирішили, що роздавати виплати із безробіття - не доцільно, тож почали масштабні громадські роботи. Мільйони людей були на них задіяні - тоді країна побудувала дороги. Натомість Трамп, крім масових виплат, ще й компенсації готовий платити.

По 600 доларів кожному, хто втратив роботу. Та чи надовго стане бюджетних грошей? У квітні мільйони людей взагалі нічого не отримали - черги на оформлення паперів надто великі. У березні - з десяти мільйонів безробітних гроші вчасно виплатили лише кожному третьому. Та люди згодні чекати, розуміючи, що є ті, кому ще гірше. В штатах 11 мільйонів нелегальних мігрантів! Отже робочі руки є, охочих будувати ті ж магістралі (як у "тридцятих") - мільйони. Але у рік виборів президент не може поступитися принципами, де обмеження для нелегалів - серед пріоритетних.

І річ не лише в карантині та вірусі. Економісти кажуть, що вони стали тим тригером, який миттєво виявив слабкі місця економіки. Аналогій із Великою депресію зараз усе більше. Та якщо Америка пережила тридцяті, то і кризу-2020 подолає. Інше питання - як швидко.