Хліб під загрозою: фермери України потребують допомоги від держави [ Редагувати ]
То посуха, то повінь... Погода цього року вражає. Але от кого вражає найбільше, так це, напевно, фермерів. І яким буде цьогорічний врожай - питання на мільярди доларів загалом у державі.
Вже зрозуміло, що питання про збитки від погодних катаклізмів, також на мільярди. Поки що, правда, на мільярди гривень, а не доларів. Та й усі збитки кінец кінцем ляжуть на споживачів - навіть простий хліб може подорожчати. А от чи сильно?
Хліб. Без нього колись не проходило жодне застілля.
За обсягом продажу буханок, навіть рахували кількість населення України. Та останнім роками споживання хлібу стало стрімко падати
Тож експерти вирішили: це тому що самих українців стало менше.
Хоча вочевидь причина не в цьому. Бо й асортимент харчів збільшився. І комусь хліб вже не смакує. А для когось - він став задорогим! Бо ціна буханців уже давно не копійчана.
Її порівнюють, хоча й не зовсім коректно, зі значно меншою вартістю хліба - у Польщі чи Литві. То який же він - фінансовий рецепт українського хліба?
Ліна Доценко, кандидат економічних наук:
Цена хлеба состоит из стоимости муки, затрат на логістику, на энергоресурсы, затраты связанные с хранением.
І майже 50% ціни - це борошно. 90% якого - зерно. Але фермерам, які сіють зернові, останнім часом було нелегко: страшна посуха і додаткові збитки.
Олексій Цокалов, фермер:
Стан був дуже депресивний, уже нічо не зробиш, коли засохло, це тільки питання затрат знову.
По всіх господарствах ситуація приблизно однакова: прибутку нуль, а витрати ростуть. І фермери все більше грузнуть у боргах.
Місто Бобринець, на Кіровоградщині. Фермери на в'їзді зустрічають новенький сучасний комбайн.
Вентілятор, підбарабання, ротор, а це що - оце я щось і не знаю.
Вартість комбайну майже шість мільйонів гривень. Без нього ніяк - скоро жнива, а старий вже розсипався. Та на новий довелося збирати всім містом! Бо самостійно купити таку техніку Віктор, фермер середньої руки, не може!
Віктор Чміленко, фермер:
Самостійно не можу, по-перше сума вартість даного комбайна - велика, в нас є кооператив між трьома господарствами взяли в кредит на три господарства комбайн, так можна витягти, заплатить.
Віктор Чміленко обробляє понад 500 гектарів землі. Вирощує пшеницю. Цей рік для нього, як і для його сусідів - видався складним через погодні примхи.
Віктор Чміленко, фермер:
Мало того, що морози прибили дуже сильно плюс сухо було, прибутка особого не планую, вийти щоб хоча б не в мінуса.
Ще гіршою є ситуація на півдні Одещини. Це поля Кілійського району. Фермери тут втратили сто відсотків урожаю. Та небачена посуха в Україні вбиває не лише врожай на полях, а вже й самих українців.
Ось угіддя вже покійного Володимира Сердюченка, який вкоротив собі віку, бо втратив посіви і не мав змоги повернути борги. Півтори сотні гектарів чоловік орендував, і мав виплатити близько мільйона гривень.
Ігор Сердюченко, син Володимира Сердюченка:
Да, написал записку: что не выдержал, потому что все потеряно, все. все вложения, все затраты, все старания наши - все пропало, можно сказать. Как бы остались один на один с проблемой - еще и потеряли отца.
За кордоном фермери - захищають себе страхуванням урожаю. Приміром, на випадок погодних катаклізмів. Але в нас:
Олексій Цокалов, фермер:
За рубежом страхують, але це знову питання до наших страхових, чи виплатять, чи не зроблять тебе знову винним, скажуть, що це не вина природи.
У США є система незалежних аграріїв. Вони контролюють роботу кожного фермера:
Ліна Доценко, кандидат економічних наук:
И если все было сделано правильно и наступил такой случай, как засуха, и это явилось причиной, что у фермера плохой урожай, страховая сразу подтверждает и банк делает реструктуризацию. У нас такой системы нет.
Тож українські фермери залишаються сам-на-сам і з боргами, і зі стихією.
Павло Бойченко, кілійський міський голова:
Скажите, вы с нами или нет? Ну, если нет - скажите, что вы нам не помогаете, что нас в беде вы бросили на произвол судьбы: мы соберемся с фермерами, соберемся с громадой, будем думать, как выживать!
Фермери сподіваються на виплату державної допомоги. Та поки її немає
Іван Томич, екс-президент Асоціації фермерів і землевласників України:
В реальному часі ми на сьогодні не однієї гривні підтримки не отримали, по тих програмах, які передбачені бюджетом.
Експерти застерігають - без державної допомоги приватні господарства не зможуть вижити.
Іван Томич, екс-президент Асоціації фермерів і землевласників України:
Якщо ми мали 2010 року в Україні діючих в межах 50 000 ферм господарств, то сьогодні - в межах 30 тис, зменшення може, врахуючи всі біди, зменшитися до рекордної кількості 20000.
Та вже ж таки попри негаразди фермери не опускають рук. І таки сподіваються на обіцяні кредити і державну підтримку. Як в усіх цивілізованих країнах.
Додають оптимізму своїми прогнозами й експерти. Кажуть, Україна - таки буде з хлібом.
Ліна Доценко, кандидат економічних наук, голова агрономічного дорадчого центру:
У нас не будет рекордных урожаев, но будет достаточно всего.
Ціни на хліб поки що стримує державне регулювання - на період карантину. Тож він дорожчати не буде. Принаймні, поки що.