Війна на Донбасі: бойовики нахабно укріплють позиції [ Редагувати ]
Український військовий - Іван Горошко загинув на Донбасі. Це сталось 16 листопада, однак лише сьогодні про трагедію повідомили на Фейсбук-сторінці вісімдесятої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Загинув боєць під час охорони базового табору. Йому був 21 рік, він - з Кіровоградщини. Обставини загибелі з'ясовує слідство.
За минулу добу на передовій зафіксували два ворожі обстріли. Неподалік Новотроїцького російські окупанти атакували з протитанкового гранатомета. А біля Шумів - зі стрілецької зброї. Били неприцільно, тому вогню у відповідь українські армійці не відкривали.
Ігор Левенок сьогодні побував біля селища Зайцевого. Яка там ситуація нині - дивімося далі.
Околиці окупованої Горлівки. Селище Зайцеве ніби застигло між війною і так званим перемир'ям. Розірване навпіл. Одну частину населеного пункту контролюють українські армійці інша - під окупантами. Деякі вулиці нині виглядають ніби після апокаліпсису. Це наслідки жовтневих пожеж.
- Багато погоріло? - Та все згоріло. Вот это поле вот, дома все згоріло.
Морпіхи кажуть тут було справжнє пекло. Вогонь гасили вони й місцеві мешканці майже добу. І то було тяжко ще й небезпечно. Окремі згарища тліють і досі.
Все тут бахкало отлично. И не розривы и мины, все подрывалось.
Від наших окопів до супротивника лічені метри. І ворог наближається. Бойовики нахабно укріплюються і копають шанці у бік українських позицій.
С момента когда била дана команда отставить копать, стрелять, летать. Це виходить вони просунулися вперед? Да. Наскільки метрів? Точно не скажу, но почти в половину.
Іван, морський піхотинець:
Це бомба з уповільненою дією. І є таке розуміння у більшості хлопців, що як можна миритися на тих умовах, що вони нам нав'язують? Це наша земля за яку боролися наші предки. Ні одна домовленість з ворогом не завершується добре для того на кого напали. Колись ми у вісімнадцятому році мали УНР, а в двадцятому її втратили. І пізніше якісь домовленості привели до того що був голодомор, геноцид українського народу.
Натомість, утвердження та розвиток власного війська - найкраща запорука миру, кажуть бійці. В українській армії вже вдруге відзначають день сержанта. Це свято тих, хто має стати кістяком наших нових збройних сил. Олександр головний сержант взводу.
Олександр, головний сержант морської піхоти:
Ну я відповідаю за бойову готовність взводу, безпосередньо за своє відділення, за морально-психологічний стан за все, за все, за все. А в умовах війни яка роль ваша? - До речи, що це? Ну, це може бути міна, або інженери працюють, таке тут частенько. - То яка ваша роль в умовах війни? Більше організаторська функція? - Звичайно, але залежно від ситуації. Якщо потрібно сам береш автомат і стріляєш, якщо ситуація дозволяє, то управляєш боєм.