Бюджет-2021 стане тягарем для українських платників податків - експерти [ Редагувати ]
Аби не гірше! Так окреслюють головний кошторис країни на 2021 рік експерти. Все - через недофінансування насамперед медицини та освіти. Проте, в Уряді кошторис називають "бюджетом можливостей".
Докладно про цифри, за якими житимемо наступний рік - далі.
Цього разу бюджет нардепи ухвалили напрочуд швидко. Замість традиційних "бюджетних ночей" - лише година непублічного обговорення між головами фракцій, потім - дискусія у залі. І напередодні ввечері Україна отримала фінансову дорожню карту на 2021 рік. Тож де братимемо і на що витрачатимемо державні мільярди?
Сергій Марченко, міністр фінансів України:
Дефіцит сектору загальнодержавного управління щодо ВВП зменшується із 5,8% до 5,24%, а дефіцит держбюджету з 6% до 5,5% - і становить 246,6 млрд грн.
У Кабміні кошторис презентують як бюджет можливостей. Щодо нього - консультувалися з МВФ. Що в результаті?
Головний пацієнт країни - медицина - отримає трохи більше ніж 160 млрд грн (162,68 млрд грн) Хоча профільний міністр просив чи не удвічі більше. Зарплати лікарям мають підняти на третину.
Обіцяють докинути грошей і вчителям. На освіту дали 174 млрд.
Середню зарплату визначили на рівні 13,5 тисяч гривень, мінімальна з 1 січня буде 6 тисяч. Пенсії теж трохи підвищать - спочатку на 300 гривень. Але точно сума буде залежати від віку та стажу.
Та при цьому інфляцію заклали на рівні 7 процентів.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Мінімальна пенсія становитиме з 1 січня 1769 гривень. Фактично можна стверджувати, що дуже невелике зростання мінімальної пенсії буде майже повністю поглинуто інфляцією. Що це означає? Що коштів людина отримає начебто умовно на 130 гривень більше, але купити товарів за ці кошти вона зможе таку ж саму кількість, як і у поточному 2020 році.
А от хто точно відчує бюджетні щедроти - то це провладні структури. Видатки на Офіс президента зростуть на 39%, Генпрокурора - на 46%, ДБР - на 67%. Утримання парламенту коштуватиме українцям більше двох мільярдів гривень.
Де ж братимуть гроші? Це - акцизи, податки та... запозичення. І запозичення планують величезні - більше 700 мільярдів гривень.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Доходи в бюджеті будуть становити трильйон з невеликим 200-300 мільярдів, а 700 мільярдів будуть становити запозичення. Якщо й додати, то виявиться частка запозичень 39 відсотків. Отже, ми можемо стверджувати, що кожна третя гривня буде позичена - це страшні цифри насправді, тому що, якщо не будуть фінансування залучатися вчасно, то знову ж таки нас очікує в наступному році бюджетна криза, боргова криза.
Латати бюджетні діри планують насамперед за рахунок міжнародних кредитів, які перетворюються на державний борг, котрий вже й так міцно лежить на плечах українських платників податків.