Передбачити COVID-19: українські вчені навчилися прогнозувати перебіг небезпечної хвороби [ Редагувати ]

Передбачити COVID-19. Українські вчені винайшли спосіб прогнозувати тяжкість перебігу коронавірусу. Винахід належить групі науковців Інституту фізіології Національної академії наук.

Застарілі технології, низьке фінансування та відплив кадрів за кордон. Проблеми, з якими вітчизняна наука стикалася десятиліттями, призвели до того, що навіть українці втратили віру в неї. Та за гранітними стінами науково-дослідних інститутів не вщухала робота. Ось тут команда з 15 українських учених розробила методику, яка може суттєво допомогти в боротьбі з коронавірусом.

Тетяна Древицька, старший науковий співробітник, кандидат наук, молекулярний фізіолог і генетик:

У пацієнта достатньо взяти кров.

А почалося все ще 10 років тому з вивчення вільної, тобто позаклітинної ДНК людини.

Тетяна Древицька, старший науковий співробітник, кандидат наук, молекулярний фізіолог і генетик:

Вона береться з клітин крові, які називаються нейтрофіли, і вони роблять вибух, ці нейтрофіли лопаються. Результатом цього вибуху є вихід ДНК разом з абсорбованими, тобто приєднаними до неї ферментами в кровотік, і це може призвести до тромбозу не тільки легень, а і нирок, мозку.

А коли почалася пандемія, дослідники припустили, що перебіг хвороби залежить від кількості вільної ДНК.

Тетяна Древицька, старший науковий співробітник, кандидат наук, молекулярний фізіолог і генетик:

"Тяжкі" COVID-19 - це тромбоз, від цього і помирає більшість пацієнтів. Це може бути тромб мозку - інсульт, це може бути ниркова недостатність, це може бути тромемболія у легенях.

Віктор Досенко, доктор медичних наук, професор:

Це нейтрофіли роблять цю біду. Вони не потрібні для захисту нас від вірусу, вони для іншого ці лейкоцити, але вони марно активуються і від них тільки шкода.

На досліди пішло понад пів року. І виявилося, що передбачити перебіг хвороби можна за кілька хвилин. Для цього плазму крові пацієнта додають у спеціальний розчин із флуорисцентним барвником і ставлять в апарат.

Тетяна Древицька, старший науковий співробітник, кандидат наук, молекулярний фізіолог і генетик:

У розчині відбувається активація барвника і він починає видавати енергію, вона реєструється датчиком - з іншого боку. Прилад нам зараз покаже цифри цієї енергії, флюоресценції у спеціальній програмі.

Що яскравіше засвітиться розчин, то більше енергії видасть, відповідно й більша концентрація вільної ДНК у людини. Аби прогноз був точним, дослідники перевіряли кров вузької групи пацієнтів, які мають діабет, артеріальну гіпертензію та супутні серцево-судинні захворювання, - вони переносять COVID-19 найважче.

Тетяна Древицька, старший науковий співробітник, кандидат наук, молекулярний фізіолог і генетик:

Ми вже можемо віднести одних пацієнтів: суперпогано, тяжкі, навіть реанімація, інтенсивна терапія, середній діапазон - важко, кисень низько потоковий і ті, що зовсім не будуть потребувати кисневої підтримки, в принципі можуть залишитись вдома, навіть не зважаючи на те, що вони з групи ризику.

На наших очах дослідники перевіряли кров не інфікованих коронавірусом людей, але результати вразили навіть науковців.

Тетяна Древицька, старший науковий співробітник, кандидат наук, молекулярний фізіолог і генетик:

Ми бачимо цифри двох пацієнтів, і одразу видно що в одного з пацієнтів в півтора раза більше позаклітинної ДНК в плазмі крові, тобто одному пацієнту потрібно приділяти більше уваги.

Але чому унікальний прогноз і досі обмежений лише стінами лабораторії, а не проводиться в кожній інфекційній лікарні? Вчені кажуть: не зацікавлені самі лікарі.

Віктор Досенко, доктор медичних наук, професор:

Будь ласка, ми можемо навчити, поділитися досвідом, ми можемо провести певну кількість аналізів, щоб краще полікувати або киян, або мешканців інших міст України. Має бути зацікавлений лікар у цій інформації.

А поки що вчені продовжують дослідження - хочуть навчитися регулювати кількість позаклітинної ДНК.

Віктор Досенко, доктор медичних наук, професор:

Від них тільки шкода, провокують тромбози, тому контроль за цими клітинами - це одна з найперспективніших задач української науки в плані лікування не тільки COVID-19, а і багатьох інших захворювань.

Нині науковці проводять експерименти на тваринах, але наступного року планують почати дослідження на людях, і в перспективі винайти препарат, який стане "гальмами" для позаклітинної ДНК.

Це можуть бути взагалі ліки проти усього!