Заробітчани з України: як працюють за кордоном в умовах пандемії? [ Редагувати ]

Та якщо малим підприємцям хоч якось допомагають, то про людей, які щороку переказують до України мільярди доларів - влада, схоже, воліє не думати. Йдеться про заробітчан. Через епідемію коронавірусу та карантинні обмеження по всьому світу багато з них опинилися і без грошей, і без роботи.

Наша Ксенія Барвіненко дізналася, як в умовах пандемії живуть і працюють українські заробітчани.

Столичний автовокзал, розпал робочого дня. Про закриті кордони, локдауни та бодай якісь карантинні обмеження нагадують либонь сяк-так натягнуті маски на обличчях людей. Тут одразу чотири автобуси до Польщі та Чехії, а поруч юрмляться ті, хто воліють шукати кращого життя за кордоном. Щоправда, кількість таких, в порівнянні з докоронавірусними часами значно менша.

Андрій, трудовий мігрант:

Сейчас меньше из-за коронавируса. Некоторые фирмы позакрывали, где были случаи с коронавирусом.

За різними підрахунками за кордоном працюють до трьох мільйонів українців. Половина з них в Польщі.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування:

Кількість трудових мігрантів, які поїхали працювати до країн європи у 2020 році суттєво зменшилась, але це зменшення не зменшило кількість грошей, які трудові мігранти перерахували до України, за 2020 рік трудові мігранти перерахували майже 12,2 млрд доларів США, якщо казати про фізичний перетин кордону, то у 2020 році кордон з Польщею перетнули 3,8 мільйона громадян, левова частка цих 3,8 мільйона це були трудові мігранти, які їхали на працю до Польщі. За деякими оцінками навіть зараз під час пандемії в Польщі знаходиться 1 - 1,5 мільйона українських громадян.

Адже роботи вистачає, зізнаються самі заробітчани.

Денис, трудовий мігрант:

У меня знакомый работает там уже какое-то время, работает от фирмы и фирма предоставляет варианты работы.

Та схоже, все залежить, від країни працевлаштування. Вадим за кордоном вже 10 років, починав, як будівельник каналізації в Римі, потім хапався за будь-яку роботу. А нині має посвідку на проживання в Італії, та з настанням епідемії життя перевернулось.

Пришел коронавирус, у меня 400 евро в кармане, я даже не знал что делать.

Чоловік розповідає, умови праці змінились настільки, що багатьом стало невигідно залишатись за кордоном.

Вадим, трудовий мігрант:

Я когда работал у меня половина зарплаты чистая, половина зарплаты грязная, и вся Италия так работала, а здесь никто и никогда, если бы владельцы бизнесов делали все в чистую, то бизнес можно было бы смело закрывать. Условия изменились, раньше можно было даже на черную работать, в основном в Италии все работали на черную, но с приходом карантинов, они настолько плотно все позакрывали, работ тут никаких нету, жить не на что, еще емигранты которые живут здесь возвращаются домой, потому что не на что больше жить, тоже основной фактор почему редеют наши ряды.

За час пандемії до України повернулись близько півмільйона заробітчан. Експерти кажуть все через закриття багатьох підприємств. Попри це попит на українських заробітчан у Європі не зменшується.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування:

Попит на трудових мігрантів з України в країнах Європи буде завжди перевищувати пропозицію з боку нашої країни, і це пов'язано з тим що по перше українці працюють у сфері звичайної фізичної праці, де не дуже бажають працювати місцеві, це перший момент і другий момент, в Європі є демографічна криза, яка суттєво впливає на нестачу робочих рук.

А щоб у переломний момент не залишитись без роботи і без грошей, експерти радять шукати роботу легально.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування:

Аби обрати собі легальну роботу потрібно звертатись до ліцензованих компаній посередників, які займаються цією діяльністю професійно, не платіть цьому посереднику гроші за працевлаштування, бо у всьому світі посередники отримують гроші від роботодавців, для яких посередники і підшуковують персонал.

Легальне працевлаштування це насамперед гарантії для самих працівників, кажуть спеціалісти. Якщо людина працювала офіційно і сплачувала внески в місцевий фонд соціального страхування, то вона отримає допомогу, як і місцеві. А нелегали, як показала практика, першими втрачають і роботу, і гроші.