Черкащанин втратив зір та захопився плаванням [ Редагувати ]

Коли бачиш хвилі душею. Більше десяти років житель Черкас Дмитро Авдєєв займається моржуванням. Чоловік втратив зір у 25 років через виробничу травму, але згодом захопився плаванням. І вже десять років поспіль щоранку у будь-яку погоду приїздить на тренування аби пірнути у Дніпро. Більше про його захоплення та мотивацію у наступному сюжеті.

Ось так обережно, з підказками друзів, Дмитро заходить у воду. Перші рухи у воді теж під керівництвом тренера.

У воді Дмитро почувається вільно. І про те, що він незрячий ніхто із відпочивальників на пляжі навіть не здогадується. А його швидкості у воді можуть позаздрити і досвідчені плавці.

Олександр Толбатов, керівник місцевого "Клубу довгожителів":

Наче ось по берегу ходить він по воді і скільки завгодно. Оце острів - спокійно ходив туди і назад. На рівних, а ще й швидше мене, літає по воді.

Дмитро Авдєєв захопився плаванням більше десяти років тому. Тоді від знайомої дізнався про заняття у місцевому клубі довгожителів і вже після першого тренування зрозумів, що хоче стати частиною цієї команди.

Дмитро Авдєєв, плавець, житель Черкас:

Прийшов і тут Ніколаєвич мене побачив і став водить, плавать хотілось, а незрячий же не плаваєш так, а в жилеті можна, а ще й здоров'я своє поправив.

Бо плавають у цьому клубі за будь-якої погоди. І влітку, і взимку. "Моржів" у Черкасах більше сотні. І завдяки спеціальним жилетам із пляшок займатися плаванням можуть і люди із різним станом здоров'я.

Вы скажите людям, чтобы они не боялись в воде. Вот в моем положении, я парализована немного, но ты можешь бегать, прыгать, скакать, как заяц, понимаете. А люди просто не представляют, что они теряют.

Заняття плаванням не лише поліпшили психологічний і фізичний стан, а й допомогли знайти нових друзів, розповідає Дмитро. Тож припиняти тренування він не планує.

Дмитро Авдєєв, плавець, житель Черкас:

Треба завжди думати про своє здоров'я, я коли зір потіряв, то лікар мені казав роби якісь вправи, щоб менше лежати. Якісь присідання роби і я почав робити.

Дмитро сподівається, що його приклад надихне й інших людей.