Іловайська трагедія: напередодні вшанували пам’ять українських захисників [ Редагувати ]

Пам'ять захисників, які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, вшановували напередодні. 29 серпня - річниця Іловайської трагедії, найбільш кривавої за весь час війни на Донбасі.

Тоді, у серпні 2014,  у зоні Іловайська загинули 366 українських бійців. Понад чотириста зазнали поранень, більш як сотня потрапили в полон. І півтори сотні й досі вважають зниклими безвісти...

Наш Ігор Левенок поспілкувався з тими, хто пройшов пекло Іловайська.

Донецька область.

- Скільки років вам?- Мені тридцять чотири.- А звідки ви родом?- Я з Донецька.- З самого Донецька? - Так, з самого Донецька, з Кіровсього району…

Павло народився і виріс у Донецьку. І він той, хто влітку 2014 першим пішов у військкомат, аби захистити свій край.

-З мамою говорили? Вона щось розповідає? - Ні, я її бачив років три назад. Тепер там связь "фенікс" якийсь. А брата з часів війни зовсім не бачив рідного…

Павло був там. Іловайськ. Гарячий серпень 2014. Трохи знітився, коли зайшло про те бойовище.

Це була наша неопитність, ну і на те время відсутність зв'язку - це сама велика проблема була. Між військами не було взагалі якогось толкового звязку. Не понімали - де свої, де чужі… Це все робилось почти з мобільного телефона…

Він вийшов із того пекельного оточення. Кілька днів без води. Пробиралися полями, у соняшниках. Згадувати ті події без сліз тяжко.

Павло, військовослужбовець Збройних сил України:

-А що вас зараз до сих пір тримає в окопах? - Обіда за рідну державу. За тих друзів, які в мене є поранені. Он у мене без ноги сусід ходить по двору. З палочкою ходить. А ще один у мене вмер на руках, коли виходили з Іловайська. Йому пахову вену вскрило осколком. Я до нього підбіг, і він в той момент практично сказав тільки свої останні слова. "Хлопці, уходьте, мені всьо…" І ми пішли. А він як сидів там під деревинкою, так і залишився сидіти…

Бої за Іловайськ стали наймасштабнішою військовою операцією України з моменту відновлення незалежності. І водночас - найбільшою трагедією української армії. Генпрокуратура цього тижня зробила заяву: Росія заздалегідь планувала розстріл українських військових

Юрій Рудь, начальник Департаменту розслідування воєнних злочинів:

Керівництво ЗС РФ фактично вводило поступово в оману, заманювало наших військовослужбовців в так звані зелені коридори, для того, щоб ті погодилися на умови виходу. Водночас вже під час ведення переговорів облаштовували вздовж узгоджених коридорів засідки, укріплення, позиції. Для того, щоб у подальшому здійснити віроломне вбивство.

Андрій Лещенко, представник Департаменту розслідування воєнних злочинів:

В матеріалах кримінального провадження зосереджені численні докази - як свідчення, так і фотодокази наявності таких дій. Що після того, як наші військовослужбовці вже склали зброю і не вели, і не могли вести бойові дії - вони були розстріляні військовослужбовцями ЗС РФ.