Сурогатний бізнес по-українськи: тисячі іноземних пар приїжджають за послугами [ Редагувати ]

Репродуктивна мекка для іноземців! Тисячі сімейних пар із усього світу щороку їдуть до нас по послуги сурогатних матерів. Бо в нас це порівняно дешево і головне - НЕ заборонено законом. І не просто НЕ заборонено, а НЕ врегульовано.

Все зводиться лише до договору, а на законодавчому рівні - ані дитина, ані сурогатна матір не захищені. А Україна перетворилася на світовий інкубатор!

Хоча в самому сурогатному материнстві немає нічого поганого. Це справжній шанс для безплідних пар. Наша Ярина Марків - про все докладно.

-Я всегда хотела быть мамой. И когда мне сказали, что я не смогу выносить сама, для меня в тот момент реально закончилась жизнь.

Олесі Соломіній - 33. А це Мікаелла та Мирон... Її рідні діти, хоча й народжені іншими жінками.

Олеся Соломіна, мати двох дітей:

Я решила пойти к репродуктологу. Говорит, у тебя тут только суррогатное материнство.

А все тому, що в Олесі автоімунне захворювання, через яке вона не може сама виносити немовля. І щороку сотні українок чують подібний вердикт. Для кожної - це великий удар. І навіть для тих, у кого є гроші, сурогатне материнство - не варіант. Через безліч стереотипів:

Олеся Соломіна, мати двох дітей:

Часто спрашивали, а не боишся ли ты, что ребёнок будет похож на суррогатную маму? Кто-то думал, что эта женщина вынашивет ребёнка своего. Чтобы отдать его мне, продать его мне.

Тема замісного материнства - одна з найспекулятивніших. Незнання породжує страх, а певна юридична неузгодженість процесу - скандали, та ще й міжнародного рівня! Україна стає світовим інкубатором. А в ЗМІ дедалі частіше з'являються новини про торгівлю дітьми!

-Викрито організовану злочинну групу, яка на протязі останніх двох років під виглядом здійснення посередницьких послуг сурогатного материнства фактично торгували дітьми.

Навіть ціну за немовлят називають - приблизно 70 тисяч доларів...

То яке ж воно - сурогатне материнство в Україні? Чи й справді жінки продають своїх дітей? І навіщо експлуатують своє тіло? Аби розвінчати міфи, я вирушаю в одну зі столичних клінік репродуктивної медицини.

Ярина Марків, кореспондентка:

У цій лабораторії панують тиша й тотальна зосередженість. Тут ембріологи виконують важливу місію - з'єднують чоловічі й жіночі статеві клітини. Саме тут зароджується нове життя.

Ця клініка - одна з найбільших в Україні. І програму сурогатного материнства тут щороку проходять близько ста п'ятдесяти пар.

Наталія Данкович, акушер-гінеколог, репродуктолог:

У зв'язку з карантином кількість людей, які до нас приїжджали, зменшилася, але все одно до нас їдуть більше чим з 20-ти країн світу .

Учасниками програми можуть стати лише пари, які перебувають в офіційному шлюбі та мають чіткі медичні показання. У майбутніх батьків беруть генетичний матеріал. І після штучного запліднення ембріон переносять в порожнину сурогатної матері. А решта...

Вітрифікуються швидким методом заморозки і зберігають стільки часу, скільки нам необхідно. Це може бути рік, два, п'ять, десять. І уже народилась дитина, ембріон якої зберігався більше 30 років!

Генетична спорідненість ембріона з майбутніми батьками - стовідсоткова.

Наталія Данкович, акушер-гінеколог, репродуктолог:

Замінне сурогатне материнство, коли в організм здорової молодої жінки переноситься ембріон, який не має генетичної спорідненості із сурогатною матір'ю.

Нею може стати здорова жінка віком від 18 до 35 років, яка має власну дитину. Підбирають кандидаток спеціальні агенції. Потім укладають тристоронні договори між парою, клінікою та жінкою. В угоді можна прописати все: від щомісячних виплат і кінцевої винагороди до умов проживання, харчування та дозвілля. У середньому вартість такої програми в Україні - 40-50 тисяч доларів.

Олеся Соломіна, мати двох дітей:

Да, мы заплатили 40 тысяч долларов в клинику за весь процесс. К этому были расходы - мы покупали ей еду, мне очень хотелось ее поддержать, она реально выполняет миссию.

-Я не Мать Тереза, я инкубатор. Я на этом зарабатываю.

А це вже інша наша героїня. Аліна з Харкова. Вона - мати п'ять разів. Народила двох власних синів та ще трьох для сімейних пар із Ірландії, Німеччини та Індії.

Аліна Стахорська, сурогатна матір:

Я искала сначала работу. И я нашла это обьявление в газете – "выношу ребенка для бесплодной пары". И меня туда взяли, и я прекрасно выносила и родила мальчика для Ирландии и купила свою первую квартиру.

Піти в програму жінка наважилася не від солодкого життя. Аліна виросла в бідній багатодітній сім'ї фактично без батьків - її виховувала бабуся. Швидко вийшла заміж, у 17 - завагітніла. Та через кілька років Аліна опинилася на вулиці з дитиною на руках.

Аліна Стахорська, сурогатна матір:

-Пускай таким образом, но я поставила себя на ноги. Сейчас у меня двое прекрасных детей. У меня муж, семья, квартира, дом, машина. -Вы еще сколько планируте? - Один раз.

І цей останній раз, найімовірніше, Аліна знову виношуватиме немовля для... іноземців. Бо 85% учасників програм сурогатного материнства в Україні - закордонні сім'ї. Які їдуть до нас по дітей.

Віолетта Янишевська, президент Української асоціації медичного туризму:

В 19-му році біля 65 тисяч іноземних пацієнтів в'їхала в Україну і приблизно 25 відсотків з цієї кількості якраз в'їхала з метою репродуктивних технологій.

Чому ж безплідні пари з усього світу масово їдуть саме до нас? Бо, по-перше, в багатьох країнах сурогатне материнство заборонене законом. Приміром, у Франції, Італії, Німеччині й Китаї. У низці держав - дозволене лише на альтруїстичних засадах. Як у Великій Британії та Канаді.

А от комерційне сурогатне материнство, зокрема й для іноземців, є в Україні, Росії, Грузії, Казахстані та деяких штатах Америки.

Далі - ціна питання: якщо в США програма стартує від ста тисяч доларів, то в нас - удвічі дешевше. І по-третє:

Сергій Антонов, адвокат, директор Центру медичного та репродуктивного права:

Якість послуг медичних, тому що українські клініки вже мають великий досвід.

І ще один нюанс - визнання батьківських прав. Тому що по законодавству України одразу після народження дитини записуються батьками біологічні батьки. Не потрібно проводити процедуру адопції. Тобто усиновлення.

От і виходить, що Україна - стала міжнародним інкубатором. І зворотний бік цієї медалі - незахищеність усіх сторін процесу. Потрібен відповідний закон, де будуть чітко прописані санкції проти батьків за відмову від немовляти. І хто, зрештою, піклуватиметься про покинуту дитину. Або хто відшкодує кошти жінці, якщо під час вагітності чи пологів із нею щось трапиться. Тож якщо для іноземців сурогатне материнство в Україні вигідне по всіх аспектах, то для українських сімей - вартість програми, здебільшого, непідйомна.

Ірина Паюк:

Я всегда хотела большую семью. Три или четыре детей чтоб было. У нас ни денег ни на сурогатную маму, ни на саму процедуру. И как то мама говорит, ну я в принципе ничем не болела, а кто ж еще кроме меня еще может.

-Нам рассказывали, когда нам было 4, но я об этом полностью понял, что нас бабушка родила, только в 7. А во сколько Сашка, не знаю. Еще с детства. С какого детства? Ты и сейчас ребенок.

Арсеній старший від Олександра на 32 секунди. Їм по 11, і вони - двійнята. І так, вам не почулося, хлопців народила їхня рідна... бабуся! Знайомтесь, цю тендітну жінку звуть Анна, і вона у 54 роки виносила власних онуків! Стала сурогатною матір'ю для своєї доньки Ірини, яка втратила здатність сама виносити немовля.

Анна Шульга:

Я конечно говорила, мне лишь бы только подсадили, я выношу полюбому. Мне сначала 53 года было, а когда подсадили - уже 54 было.

Назбиравши необхідну суму, 30 тисяч гривень, родина поїхала в Харків, де жінці погодилися зробити штучне запліднення. Вагітність минула без ускладнень і на світ з'явилися два богатирі!

Анна Шульга:

У меня метр 51 рост, дети 3100 Сашка, а Арсений 2800. А тепер наоборот, кто был худее, тот стал толще.

То яке воно, сурогатне материнство в Україні? Однозначно - юридично до кінця не прописане. Для одних - це можливість заробити, а для інших - єдиний шанс відчути омріяну радість батьківства.