Війна на Донбасі: ворог двічі накривав Невельське вогнем з артилерії [ Редагувати ]

Два порушення режиму тиші було на фронті минулої доби. Одне з них - із застосуванням забороненої зброї. У напрямку Попасної ворог відкривав вогонь із мінометів 82 калібру та гранатометів. Біля Катеринівки стріляв із гранатометів різних систем. Втрат серед наших армійців немає.

Зруйновані будинки й страх, якого не було ще з початку війни. На фронті - ворог накривав вогнем мирні квартали. Причому - під прицілом були селища, які розташовані в тилу.

Під обстріл потрапила і наша знімальна група! Ігор Левенок розкаже більше.

Горе, сльози й розпач. Селище Невельське на Донеччині. ворог двічі накривав його з важкої артилерії. Ось що залишається від оселі після прямого влучання снаряду. Кілька будинків відновити вже неможливо...

А там ми були засипані усім оцим хламом, який сипався на нас, матрасами двумя накриті мєжду двумя кроватями, а це все валилося, понімаєте...

Пережити таке Неля Іванівна не бажає навіть ворогам. Пенсіонерку із чоловіком довелося діставати з-під завалів.

Невельське розташоване за десять кілометрів від околиць Донецька. І саме звідти ворог наводив гармати по цивільних мешканцях. 

А це вже Луганщина. Муратове. За двадцять кілометрів від передової. Фактично - це тил. З 2014 року люди тут жили в мирі. До села проклали нову дорогу. Відремонтували школу. Та жах війни дістався й сюди.

Ігор Левенок, кореспондент:

Обстріл села Муратове розпочався близько шістнадцятої години й ось тут, де працює група СЦКК, розірвався снаряд калібром сто п'ятдесят два міліметри. А ось там за деревами ви бачите місцеву школу.

Осколки снарядів летіли на шкільне подвір'я. Вибуховою хвилею пошкоджені вікна. Добре, що у той час діти вже пішли додому.

Олена Гречишкіна, директор Муратівської гімназії:

Немає ніякого бомбосховища ніде і немає ніякого підвала. Ось коридор, бачите, де немає вікон.

Посеред дня ворог застосовує далекобійну артилерію. В її зону ураження потрапила й наша група.

Схоже, що знову розпочався обстріл! Якщо що, в ямку туди всі падаємо. (вибух) Ну ось… (вибух) Я набираю номер телефону. Пані Світлана як ви там? Вас знову криють? - Так, але десь на краю села. - Тримайтеся там…

Позиції на Світлодарській дузі. Окопна війна тут не стихає.

Краще під укриття, бо тут відкрито! Да, с левого поста по нам с пулемета!

Ігор Левенок, кореспондент:

І в ось такі моменти, наші бійці працюють вже як злагоджений годинниковий механізм. Хтось, передає координати, хтось відпрацьовує ціль, хтось спостерігає, головне, ворогові дати відповідь, бо інакше обстріл може посилитися.

Десь за годину ворожий вогонь уповільнюється. Глибокими окопами ми прямуємо з позиції. Минула ще одна, як кажуть бійці, буденна ніч на передовій. На щастя, без втрат.