Учасники Євромайдану згадували початок протестів у восьму річницю [ Редагувати ]
Точка неповернення. Вісім років тому на Майдані Незалежності "Беркут" жорстоко побив студентів, які відстоювали європейське майбутнє України. Після того - протести стали масовими й зрештою переросли у Революцію гідності.
Сьогодні про 30 листопада 2013 року згадували учасники тих подій. З ними поговорив Василь Богайчик.
Діалоги про гідність у восьму річницю Євромайдану. Сьогодні знову в центрі міста - активісти, політики, студенти й учасники тих подій. Акцію розпочали з гімну та хвилини мовчання. Люди вшановують пам'ять загиблих та пригадують, як усе розпочиналося.
Віталій Кличко, міський голова Києва:
Я переконаний у тому, що якби не було Майдану, ми були б губернією Російської Федерації. Що означає незалежність країни, що означає територіальна цілісність...
Перший силовий розгін студентів був у ніч на перше грудня 2013 року. Напередодні, 30 листопада, на Майдані почали встановлювати каркас для новорічної ялинки. Саме це тодішня влада використала, як привід розігнати людей, які протестували там уже понад тиждень. Силова операція розпочалася опівночі. Кадри, на яких бійці спецпідрозділу "Беркут" по-звірячому б'ють мітингарів кийками та ногами - наступного ранку облетіли увесь світ. Саме ця ніч стала переломною точкою Революції гідності, - згадують активісти.
Роман Ратушний, активіст:
Власне це мала бути така сама ніч, як усі попередні. Вдень 29-го були провокації поліцейських. Мені зарядили, ну мені дісталося значно менше, ніж дісталося потім всім іншим. По спині кийком і по ногах.
Юля Волкова, активістка:
Я ніколи не могла повірити, що в нашій країні взагалі можливо таке ставлення один до одного... Я розумію, що виконуються обов'язки, але не розумію, як можна так жорстоко бити людей.
Після кривавої ночі Майдан більше не залишався порожнім ані вдень, ані вночі.