Українці "викинули" після свят 1 млрд грн: як боротися з нераціональним споживанням [ Редагувати ]

Бідні і... марнотратні! Щороку українці, які скаржаться на безгрошів'я, викидають на смітник понад три мільйони тонн їжі! А статистика лише цих новорічних свят ще "смачніша" - у Центрі управління відходами порахували, що люди викинули продуктів на суму до мільярда гривень!

Звідки в нас таке нераціональне споживання? І як йому запобігти? Ірина Розова готова розповісти.

Забиті парковки, переповнені супермаркети та величезні черги на касах. Ні, це не анонсоване наближення кінця світу. Це українці скуповуються до свят.

-Що в людей, чи страхи якісь? - Ну не знаю, я не можу понять людей, чи, вибачте, лишні є гроші?

Ірина Розова, кореспондентка:

Гроші, можливо, й не зайві, але як пройти повз свіжі овочі і фрукти, хліб, а ще повз червону рибку, ну й смачного тортика до чаю. Отже, втриматися важко.

І вже за кілька днів тонни недоїдків та зіпсованих продуктів опиняються ось тут - у смітнику. Лише за новорічні свята українці викидають продуктів приблизно на мільярд гривень! Так порахували в Центрі управління відходами. Цифри приголомшують і роблять з України топ-державу з нераціонального споживання харчів серед європейських країн. Як виправити ситуацію? Спочатку питаємо самих українців.

-Знаю, что оно все быстро портится, зачем много покупать? Купил, покушал. Зачем перевод делать продукта? Мы заранее пишем список с женой, и по этому списку мы покупаем.

-На папірчику записати, що треба зготувати і з цим списком йти в супермаркет.

Українців ми спитали, тепер ідемо по поради до фахівців. Галина - дієтолог. Про здорове харчування знає майже все. І попереджає, аби уникнути зайвих закупівель:

Галина Довідна, дієтолог:

Потрібно йти не на голодний шлунок, потрібно перекусити, хоча б з'їсти якійсь банан чи яблуко.

А купувати продукти лікарка радить із розрахунком лише на одну святкову вечерю.

Галина Довідна, дієтолог:

Більшість українців не знає, що зберігати салат, який заправлений будь-якою заправкою, не тільки майонезом, максимум 18 годин. 24 години - це якщо там немає птиці, м'яса, риби в цьому салаті, де немає свіжих продуктів, тому що потім починається процес бродіння. А ще це шлифується, як кажуть в народі, алкоголем солодким.

І в кращому випадку, переїдання - гарантоване. У найгіршому - харчове отруєння. Ну, а зіпсовані смаколики йдуть у смітник. Чому ж небагаті українці ладні половину своїх заробітків витрачати на те, аби столи ломилися? Причин тут - кілька. Перша - традиції. За якими на свято має бути то тридцять три, то дванадцять страв. Аби самому наїстися - і гостей нагодувати:

Юлія Святенко, психологиня:

Ми – українці, такі щирі, відкриті, і якщо гуляти, то на всі сто відсотків. Наша гостинність в першу чергу проявляється в тому, щоби посадити за стіл і накормити.

Друга причина - історична. Століттями в нашої нації формувалося відчуття... нестачі. Тож спрацьовує механізм: коли можна - треба брати більше:

Юлія Святенко, психологиня:

Це пов'язано із часами війни, коли був голод, коли тяжко було дістати їжу, якісь речі, і таким чином воно все накопичувалося, в той період був дефіцит і цього не вистачало, і люди намагалися набрати якомога більше.

А ще свята - нагода побалувати себе тим, що зазвичай дозволити не можна.

Олег Пендзин, економічний експерт:

Це ікра, це червона риба, яку ми не споживаємо в тих кількостях, яку ми виставляєм на стіл, я вже не говорю про традиційні салати, які є надзвичайно ситними і одного того салату вистачило б.

Насамкінець усі недоїдки опиняються у звичайному вуличному контейнері для сміття.

Ольга Зірко, маркетинг-директорка Центру Управління Відходами:

Далі ці відходи потрапляють на звалище, де відбувається тривалий процес їх розкладання, бродіння, внаслідок чого ці процеси посилюють кліматичні зміни.