У Бельгії готують прихисток для українців на території абатства: кого туди поселяють [ Редагувати ]

Прихисток для українців на території абатства готують у Бельгії. В будівлю зі статусом архітектурної памʼятки хочуть заселити зо два десятки людей. Хто і як облаштовує приміщення? І кого з українців туди поселяють. Олена Абрамович розкаже.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Ось цей палац - це абатство містечка Кортенберг, що за 15 кілометрів від Брюсселя. У 1095-му тут був монастир. Потім його зруйнували, у 18 сторіччі відбудували, а зараз готують до того, що уже за кілька днів сюди заселяться біженці з України.

Керує процесом Анастасія Сидорова. Вона знає, що таке втікати від війни, адже сама родом з Донецька. Останні кілька років живе у Бельгії, а зараз допомагає адаптуватись іншим.

Анастасія Сидорова, керівниця проекту:

У нас тут буде приблизно 20-23 людини, залежно від того, скільки дітей, скільки дорослих. Це взагалі памʼятка архітектури - подивіться, який у них гарний будиночок. Перший поверх - це комерційні приміщення - тут бар, є навіть виставкові зали.

Бар працюватиме далі, а на другий поверх заселять українців. Роботодавець Анастасії оплатив абатству шестимісячну орендну плату.

Облаштовують кімнати своїми силами - пофарбували стіни, прибирали приміщення, встановлюють побутову техніку. Усі волонтери, залучені до роботи, - українці. Хтось у Бельгії уже кілька років, хтось приїхав після початку повномасштабної війни.

Речі та меблі шукали через соцмережі та купували за виділені різними підприємцями кошти.

-Ми якраз замовили нову постіль - все в нас є, готове, все біленьке і чистеньке. Будемо зараз готувати кожну кімнату, прибирати, щоб не було пилу, бо певний час кімнати були порожні.

Кімнати невеличкі, поміщають по одному-два ліжка. У кожній - умивальник. Душ та туалет на поверсі. Кухні - дві: маленька і велика. Одна з волонтерок працює на виробника побутової техніки і домовилась, щоб той надав безкоштовно нові холодильники, плити, мікрохвильовки, пралки тощо.

Неля Денісова, волонтерка:

Керівник цієї компанії - він бельгієць, і він з радістю. Запитував щоразу чим я можу допомогти, і коли я сказала, що наступний проект - це наше абатство, він з радістю підтвердив, що ми можемо отримати цю техніку.

Користуються і вживаними речами. Хоча, не всі пожертви вдається застосувати - сміється Анастасія.

Цей диван вчора я власноруч за кермом автівки, яка призначена для того, щоб возити коней, яку я позичила у свого боса, їхала 100 кілометрів на військову натівську базу, на якій знаходиться волонтерський центр - організація, яка нам допомагає, - ми його вантажили, привезли сюди о 9 вечора, щоб зрозуміти, що воно не влазить в жодні двері.

Щоб занести диван на другий поверх і облаштувати кімнату відпочинку для дорослих, Анастасія тепер шукає спеціальний кран. Організують і куточок для дітей.

-Це буде дитяча гральня - така кімната, у нас тут будуть іграшки, поставимо телевізор для мультиків.

Улюблена ж зона Анастасії  - це колишня капличка. Там тепер можна займатися йогою, а на балконі для хористів проводити тренінги, каже вона.

-Тут будуть проводитись певні групові сеанси за потребою, це така тиха зона, де люди зможуть - у нас є лептопи, які нам компанії надали, то вони зможуть тут займатися, читати, навчатися, оскільки ми ще будемо допомагати їм з роботою.

Допомагатимуть новоприбулим зареєструватися у місцевій комуні, влаштувати дітей в школу, скласти резюме та знайти роботу, каже Анастасія. Аби якомога якісніше супроводжувати наших біженців, волонтери пройшли спеціальний тренінг - як працювати з людьми, які пережили травму війни.