Росія продовжує наступ на Сході: ексклюзивний матеріал з гарячих точок [ Редагувати ]

Росія продовжує наступ на Сході. Ворог обстрілює українські позиції та стягує залізницею техніку до прикордонних з Україною районів. Утім, у Пентагоні вважають, що рф відстає від свого графіка наступу на Донбас. І щоб приховати свої поразки, хоче створити умови для тривалих наступальних атак, повідомляють у Генштабі.

Руслан Смещук зараз на позиціях неподалік від окупованої Горлівки. Яка там ситуація і що кажуть військові - дивіться у його ексклюзивному матеріалі.

Лінія оборони в районі окупованої Горлівки. Тут росіяни вже декілька разів намагалися прорвати українську оборону.

Дмитро, військовослужбовець ЗСУ:

Наразі ведеться танковий бій, накривають наші позиції. З вечора, з середини ночі - і не було хвилини тихої. Постійно ведеться обстріл. Хочуть взяти певний напрямок, але наші хлопці стоять - тримають оборону, молодці. Тримаємо за них кулаки.

Навкруги вирви, та залишки ворожих снарядів. Сюди часто, як тут кажуть, - прилітає. Ну а доки снаряди не рвуться прямо над головою, це майже тиша. Звісно, за стандартами вояків, не цивільних.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Зараз ми чуємо вибухи кожні декілька хвилин, навіть кожну хвилину. Це йде бій на сусідніх позиціях із застосуванням танків, артилерії, мінометів. І таку ситуацію вояки називають відносно спокійною.

Сергій, військовослужбовець ЗСУ:

Це артилерія ствольна працює. По сусідам.

Сергій на фронті всього рік. Служба почалася ще за відносно спокійного часу. А потім – 24-те лютого. Вторгнення. Хлопець не стидається – каже, тоді стало страшно. Але ось - два місяці запеклих, важких боїв із застосуванням всього спектру російських озброєнь - і він призвичаївся.

Сергій, військовослужбовець ЗСУ:

Коли начався цей заход, коли ракети по нам почали працювати. І взагалі по Україні - тоді було….якось незвично…страшно? Таке да, перший раз же почали працювати. А зараз вже по обичному якось.

А ось інший Сергій, він мобілізований. Мобік - як кажуть самі вояки. До лав ЗСУ став буквально перед самим вторгненням, а до того п'ять років воював на Сході. Вторгнення для нього не стало неочікуваністю.

Сергій, військовослужбовець ЗСУ:

Я ще за 3 тижні до 24-го сказав своєму роботодавцю, що скоро мені прийде повістка. Тому що переміщення техніки, стільки осіб, то не просто помахати шашкою. Я зібрав рюкзак і чекав, коли почнеться.

Вояк має просту і ясну ціль.

Сергій, військовослужбовець ЗСУ:

І щит, і меч. Якщо цього не зробимо ми - то буде біда. То доведеться це робити комусь іншому. Прольється багато сліз - і ми цього не хочемо! Ми знаємо, що ми тут і зараз - щоб зупинити все це страшне зло, що звалилося на Україну.

І зло карають. Днями на цьому напрямку була знищена російська реактивна батарея "Ураганів". А саме три реактивні установки, п'ять вантажівок заряджання, до того ж, ще і повних ракет - ось як вони вибухали. Батарею знищили, коли вона готувалась завдати удару по вільній території. На жаль, не всі обстріли вдається так вдало попередити.

Це фронтовий Нью-Йорк, селище навпроти Горлівки. Тут знаходиться фенольний завод - це дуже небезпечне та токсичне хімічне виробництво. Днями завод накрила ворожа артилерія - загинуло щонайменше троє місцевих жителів. Зараз селище знелюднене - хто міг, вже виїхав. Залишилися ті - або кому їхати ні до кого, або ті, хто тікати в нікуди не хоче.

Ніна Ковальчук, жителька Нью-Йорку:

Вареники с вишнями, вареники с вишнями - мы там были лишними - и здесь не свои песня такая была у Успенской. Куда мне в 81 год ехать? Со своими болячками?

Тож лишається просто жити посеред цього пекла і зберігати уламки хоч якоїсь нормальності. Ніна Олександрівна, наприклад, попри все підтримує порядок в домі. В неї самий красивий будинок на вулиці.