У Тростянці з'явився янгол-охоронець п'ятиповерхового будинку [ Редагувати ]
Янгол-охоронець п'ятиповерхового будинку в Тростянці. Його єдиний мешканець Юрій Смирнов сам намагався гасити пожежу від ворожих снарядів. Чоловік не здавався до останнього. В середині будівля вище першого поверху вигоріла вщент, а Юрій все одно не виїжджає звідти. І мріє про повернення сусідів. Його зворушлива історія незламності - далі.
Закіптявлена п'ятиповерхівка навпроти залізничного вокзалу Тростянця стала одним зі страшних символів окупації мальовничого міста. Вона була мовчазним свідком, як цілий місяць з цієї площі гатили з важкої артилерії, як до будівлі станції тягнули катувати містян. І до останнього вона залишилася прихистком для Юрія.
Якби ми всі розбіглися, його б одразу знищили цей будинок, нас же ж попереджували, що ми ета ..його.. спалим будинок, ну а їм же свідки не потрібні. Не міг я отсюда піти.
Юрій Смірнов називає себе старшим у будинку, але його можна вважати і янголом-охоронцем споруди. Бо вороги так і не змогли її повністю знищити.
З перших днів мешканці ховались у підвалі, де Юрій облаштував майстерню. Ділилися харчами, підтримували один одного.
Один прильот якраз проти вікон і отож, там прильот один так само.
Вибиті вікна змусили сусідів шукати інше житло. Тут залишилось шестеро. Натомість ворог облюбував обжиті квартири.
Усі сиділи в цьом подвалі, а орки були там скраю. Вони ж на пятих етажах повскривали двері, жили тут з нами.
Та зрештою не витримали тиску й інші жильці.
Юрій Смірнов, мешканець будинку:
Потім коли вже під самий конець САУ вже поміняли тактику, вони вже на місці не стояли, а їздили туда-сюда, і стали за будинком, і вже люди реально злякались.
До будинку ледь не щодня навідуються мешканці, мріють повернутися, але поки дім навіює жах.
Будинок спалахував двічі, розповідає Юрій. Спершу разом з перехожим чоловікові вдалося загасити полум'я. Та за кілька днів - знов.
Юрій Смірнов, мешканець будинку:
Я вже бачив, як орки стріляли з пулемета, стояв БТР посеред будинку, з піднявшим стволом. Чую кулеметна черга, дивлюсь: аж сипеться кирпич, поверху стріляв, забіг в подвал, отсидівся, минут 20 с чем-то там, чую знайомий запах, а я ж уже ж до цього гасив там. Вибігаю, а воно вже палахкотить. Вітер якраз такий сильний був.
Юрій схопився за відра.
Юрій Смірнов, мешканець будинку:
Я побіг туда, там начав гасить, поки там трошки вдалося, дивлюся, вже там розгорілося, опять на пятом, короче, ото так, с десяти до півтретього бігав з відрами, отам у нас болотце єсть, гасив.
З ранку до глухої ночі самотужки він рятував свій будинок, аж поки знесилений не впав на лаву на подвір'ї. І досі шкодує, що не мав сил на останній ривок заради невеличкої прибудови.
Юрій Смірнов, мешканець будинку:
Залишилось тільки знайти драбину, залізти і скинуть весь жар, шо падав, і все, вона б зберіглася, увесь перший етаж зберігся, а так уже сил не було, сижу, понімаю, сльози течуть, і ето самое, короче, вона на очах так у мене і згоріла.
Попередньо фахівці кажуть, що будинок витримав, але його відновлення потребує коштів та часу.
Олег Рожков, фахівець УКБ Сумської області:
Здание восстанавливается однозначно, окна можно поменять, кровлю можно сделать, плиты, восстановить перекрытия, которые были разрушены, вопрос - внутри все сгорело, нету ни сетей инженерных, вообще никаких, нету у людей никакого быта, никаких санузлов, кухонь, т.е. нужно вопрос решать комплексно.
Тим часом міський голова Тростянця стурбований необхідністю оселити мешканців вже зараз. Як тимчасовий варіант розглядає збірні будинки.
Юрій Бова, міський голова Тростянця:
В нас є два місця, де ми можемо зробити такий мікрорайончик невеличкий з цих павільйончиків. Багато людей повертається до міста, бо якби не було добре там десь на західній Україні, чи десь за кордоном навіть все одно треба працювати, тут рідні, близькі люді і тому подібне.
А почорнілу п'ятиповерхівку, щойно дозволять фахівці, обіцяє відчистити, утеплити та розфарбувати.
Все це відбудується, реставрується і люди будуть жити опять, нащо такі пам'ятники страшні?