У Запоріжжі зустріли евакуаційну колону з переселенцями [ Редагувати ]

У Запоріжжі зустріли евакуаційну колону з переселенцями. Люди виїжджали самотужки на власних легковиках. Розповідають: дорога була важкою, адже окупанти по кілька діб тримають машини із біженцями на блок-посту у Василівці. Як добирались та як зустрічали тих, кому вдалося дістатися Запоріжжя - дивіться далі.

Запорізькі волонтери щодня чекають на людей, які приїжджають до обласного центру, рятуючись від війни. І ось увечері до міста заїхала чергова евакуаційна колона. У її складі - кілька десятків легковиків. У машинах переважно жінки та діти із Запорізької, Донецької та Херсонської областей. Наталія прибула якраз з Херсону. Каже: до війни обожнювала це місто за його тишу та чудові краєвиди, але жити зараз там не можливо.

Наталія, переселенка з Херсону:

Страшно, во вторых, нет работы, город парализован, не работает ничего, ну и, в-третьих, не хочется вообще иметь никаких контактов, т.е. подальше.

Із Херсону до Запоріжжя Наталія добиралася понад чотири доби. Стільки часу довелось чекати, поки окупанти пропустять автівку.

Наталія, переселенка з Херсону:

Мы ночевали там в поле, были обстрелы, было страшно, ночью холодно, днем жарко, ни тенечка укрыться, ну в общем было тяжело.

Трохи згодом підтягується ще кілька десятків машин. Із легковиків люди виходять втомлені, дехто не може стримати сліз, але попри все люди радіють, що змогли дістатися місця призначення. Кажуть, дорога була важкою і фізично, і морально.

Наталія, переселенка з Бердянська:

Страшно было, особенно вчерашняя и позавчерашняя ночь, за нами стояли "грады", мы были живым щитом.

Денис Книш, головний спеціаліст відділу по роботі з молоддю департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради:

Наші люди стоять там, чекають, навіть буває і тиждень, потім вони починають випускати і ще вони починають стріляти по них, ну рядом, по наших блокпостах, наші у відповідь стріляти не можуть, вони використовують наших людей, як живий щит.

У кожного в цій колоні своя історія. Тут є і такі переселенці, кому пощастило дістатися обласного центру протягом доби. А дехто зміг залишити окуповані території лише з третьої спроби.

Антоніна, переселенка з Херсону:

Жить там просто ужасно. Нет слов, что даже сказать, здесь и чувствуешь себя по-другому, чем там.

Усіх біженців волонтери зустрічають у спеціальному центрі. Тут для них їжа та гарячий чай і перша необхідна допомога.

Денис Книш, головний спеціаліст відділу по роботі з молоддю департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради:

Одразу вони можуть отримати гуманітарну допомогу у вигляді предметів гігієни, дитячого питанія, також вони можуть отримати грошову допомогу.

На ночівлю переселенці залишаються у Запоріжжі. А вже перепочивши, вирішують, що робитимуть далі. За день до міста приїхало понад вісімсот людей. Загалом, за даними міської ради, волонтери зустріли у центрі вже більше ста тридцяти тисяч переселенців.