Примусова "русифікація": у Маріуполі окупанти роздають місцевим паспорти так званої "ДНР" [ Редагувати ]
Примусова "русифікація" в дії. У Маріуполі окупанти роздають місцевим паспорти так званої "ДНР". Масово ходять і рублі. В магазині - розрахунок лише ними, бо гривні - під забороною.
Геннадій Стамбула - про політику "русского міра" в багатостраждальному Маріуполі.
Для маріупольчанки Тамари Федченко це вже друга війна. Їй - 91 рік. У сорок першому - дитиною вона не виїхала з батьками з оточеного німцями Маріуполя. І зараз не втекла від російських окупантів із рідного міста.
Не думали, что сейчас такая вот война. Вечером ложимся, а думаем, что к утру мы не встанем. Потому что все завалится...
Нині Тамара Петрівна стала місцевою знаменитістю. До неї часто приїжджають пропагандисти з російських ЗМІ. І ось чому - з шухлядки жінка дістає червону книжечку.
Вот пожалуйста, новый паспорт.
Його видали ті, хто розбомбив її рідне місто. Відтепер Тамара Петрівна є так званою громадянкою так званої ДНР. Окупанти швидкоруч штампують паспорти та оперативно складають списки бажаючих отримати новий документ, не визнаний в усьому світі.
Максим Ялі, політолог-міжнародник:
Є два так званих сценарія - приєнання Маріуполя до ДНР і тому роздають паспорта ДНР. Другий варіант, який залишається досить реалістичний, - це анексія Маріуполя до складу росії, вже місяць дітей примушують підписувати зошити - Маріуполь, Ростовська область.
А це маріупольський торговельний порт. Окупанти вже анонсували його, так би мовити, "націоналізацію"! Але де-факто, вкрали 34 судна, що залишилися на березі. Їх завантажують зерном і металом. Вивозять усе до Ростова.
Микола Трофименко, політолог, ректор Маріупольського державного університету:
Те, що коштує серйозні гроші, це професійно мародериться, ми знаємо, що по Донецьку робилося, повирезалися металургійні підприємства, все здавалося на метал. І ці вожді місцеві, таким чином заробляють свої капітали. Кому війна, кому мати рідна.
У самому місті досі на вулицях - сміття, гніль та сморід. Але до Дня захисту дітей з'явилися такі афіші. У Маріуполь, де десятки тисяч загиблих, де навколо руїни та їжу досі готують на багатті, немає води та електрики, - привезуть клоунів і співаків із росії, аби влаштувати свято.
Маріупольці кажуть: у місті вже можна розрахуватися за покупки рублями. Гривню окупанти хочуть узагалі заборонити. Обіцяють виплачувати допомогу й пенсії. Іноді гуманітарку дають. Як кажуть місцеві – "хлебушек привезли". Але за ним - одразу черга. Беруть, бо магазини ще не працюють.
Хтось і хотів би виїхати на підконтрольну Україні територію, але окупанти не випускають із міста НІКОГО. Багатьом маріупольцям нема куди їхати, грошей не вистачає або ж не можуть покинути хворих родичів.
Так і виживають десятки тисяч людей. Тих, хто залишився в місті, загарбники перевіряють на лояльність до окупаційної влади та намагаються схилити до співпраці. Але маріупольці навіть зараз вірять - у їхнє рідне місто ще повернеться український прапор. Тоді ж вдасться відродити Маріуполь із руїн.