Херсон – це Україна: як росіяни змінили свої плани через партизанський рух [ Редагувати ]
Хоробрість кожного, яка вже змінила хід так званої спеціальної операції. Це - зробили люди, які зараз розгорнули потужний партизанський рух на тимчасово окупованих територіях. А перед тим - з національними прапорами в руках виходили на проукраїнські мітинги - фактично під кулі окупантів. І цим вони деморалізували ворога.
Як росіяни змінили свої плани через чітку патріотичну та громадянську позицію кожного українця, який не злякався вийти на мітинг - далі.
Постріли й гранати - по людях. Це - звільнення по-російськи.
Крістіна Бут - жителька Мелітополя:
Ми зрозуміли, що це буде боротьба. Люди зрозуміли, що в жодному разі ми не маємо здаватися, і ми маємо довести, що це наша земля.
Коли вранці 24 лютого ворожа техніка заїхала до Мелітополя, - і на вулицях, і в душах людей, здавалося, оселилася суцільна порожнеча - згадує Крістіна Бут. Та оговтавшись від шоку, люди зібралися на спільний молебень за Україну.
Крістіна Бут - жителька Мелітополя:
1 березня після молитви люди вирішили, що ми маємо піти маршем від площі центральної - до СБУ. СБУ захопили у нас орки і ми вирішили продемонструвати таким чином, що ми не боїмося. Я майже на 100% впевнена, що вони очікували, що їх будуть зустрічати з квітами, вони напевно вірили в те, що їм будуть дуже раді. А їм не раді. Було смішно, як потім орки шукали, хто ж керує цим всім. Вони не уявляють, що у нас є демократія, народ сам себе організовує.
Мелітополь, Енергодар, Нова Каховка, Херсон. Із перших днів окупації жителі стали регулярно виходити на мирні акції протесту. Ворог просто скаженів - і пускав в хід свій останній аргумент: кулі - проти неозброєних людей.
Ось так вони звикли діяти проти свого народу. Але українців ОМОНівські методи не залякали! Тоді окупанти почали викрадати протестувальників!
Крістіна Бут - жителька Мелітополя:
Просто кинувши димові шашки, просто забрали одну жінку. Ти розумієш, що це дуже хитрі, підлі і ниці методи. Ви розумієте, дві жінки проти… скільки їх там було, 4 чи 5, які тягнуть цю тендітну жінку у нас з рук. Маму автоматом по руці вдарили, мене штовхнули.
В якийсь момент виходити на акції протесту стало надто небезпечно. Мітинги - припинилися. Могло здатися, що ворогу нарешті вдалося залякати й підкорити українців. Але - ні! Окупанти лише посилили ненависть людей до всього російського! Народний протест трансформувався в потужний партизанський рух.
Ось палає авто зрадниці з Каховки Ірини Махнєвої - так званої начальниці управління освіти. У Херсоні підірвали у власному авто - колаборанта, чиновника Дмитра Савлученка. В Енергодарі вибух пролунав у під'їзді гауляйтера Андрія Шевчика.
Щоразу після вдалої операції партизани промовистими плакатами на вулицях окупованих міст нагадують колаборантам та окупантам: кожен із них - наступний!
Дмитро Орлов, міський голова Енергодара:
Окупанти вже не ходять поодинці. Вони пересуваються виключно групами, і таке враження, що чогось бояться. Самопроголошений голова адміністрації після того, як вибухнув якийсь пристрій у його під'їзді, його було пошкоджено, збільшив охорону вдвічі і зараз пересувається в супроводі 4 чи більше охоронців. Тож партизанський рух діє і набирає обертів.
Жовто-блакитні стрічки на деревах. Патріотичні написи на вулицях. Учасники підпільного руху опору дають зрозуміти: вони поряд.
Так называемая военная комендатура рашистов находится на улице Пилипа Орлика, 15. Ее нужно сжечь, как и остальные места скопления. Не сомневайтесь, наши действия будут незамедлительны.
Вони хотіли провести референдум і створити чергову квазіреспубліку - натомість отримали повну непокору і масові протести. Хотіли роздати всім російські паспорти - натомість дізналися, ЩО таке український партизанський спротив. Жителі окупованих міст перекреслили всі плани окупантів, тому що знають - в Україні, за українською Конституцією, вони мають право на протест.
Вже 4 місяці окупації, і фактично жодного плану окупантів не реалізовано за ці 4 місяці. І це якраз заслуга всіх херсонців, хто виходив на ці багатолюдні мітинги. Швидке рішення по ХНР, яке вони хотіли прийняти в перші дні окупації, саме було зруйновано якраз ось цими великими мітингами, де виходили люди. Коли вони побачили такий суспільний супротив - це фактично зруйнувало всі їхні плани.
Бо українці вже не раз довели, що готові йти на ворога навіть голіруч. Бо нам є за що боротися.