Львівська лікарня рятує пацієнтів з усіх куточків України [ Редагувати ]

За життя наших військових, які отримали поранення на фронті борються медики зі всієї країни. Поранених бійців лікують у різних регіонах, хоча іноді відстань від лінії фронту до медзакладів сягає тисячі кілометрів. Так у Львові від початку повномасштабного вторгнення меддопомогу отримали майже три тисячі пацієнтів з Донбасу.

Христина Гашенко поспілкувалася і з бійцями, і з медиками. Про що вони розказують, і з якими проблемами стикаються - у її матеріал далі.

Ця лікарня Львівщини ще донедавна приймала хворих на ковід чи не зі всього регіону. Нині тут рятують життя пацієнтам зі сходу та півдня України. Павла з осколковими пораненнями привезли з Бахмута.

Як ваше самопочуття? - Нормально. - Ви вже додому скоро підете? - Завтра. - Завтра? От бачите.

Допомогти не лише медично, а й добрим словом. Тепер це ще одне завдання персоналу лікарні.

Світлана Гентош, медична сестра:

Вони виходять з будинків і їх не знають, що їх чекає надальше, не знають чи повернеться. От вона вийшла і попала під вогнепальне поранення. Ну вона у важкому стані лежить і потребує психологічної підтримки.

Біля відділення інтенсивної терапії зустрічаємось із нейрохірургом Андрієм. Сьогодні він провів уже дві надскладні операції. Зробив невелику перерву, аби поспілкуватися із нами.

Андрій, нейрохірург:

10% - це є вдома для того, щоб прийти, послухати завдання, що треба зробити, сказати, що я того не зроблю і піти на роботу. - Що дружина каже на це, як реагує? - Ну, дружина у мене також українка. Ми розуміємо що є.

Майже кожен привезений пацієнт - одразу потребує операцій. З надскладними травмами львівським медикам допомагають іноземні колеги.

Андрій, нейрохірург:

Дають поради, які брали участь у військових діях, я маю на увазі іноземці. Які мають великий досвід, як і в надані допомоги в такому ключі, які ми є зараз.

На початку березня лікарням неабияк бракувало медпрепаратів. І тут теж допомогли закордонні колеги та благодійники.

Андрій, хірург:

Зазвичай - це антибіотики, перев'язувальні матеріали, знеболюючі осередники. - Як зараз? - Зараз краще. Вистачає. І лікарня має достатньо забезпечення, на тривалий час.

Нині в лікарні понад тисяча пацієнтів. Вранці у медзаклад привезли ще 11 важкопоранених зі сходу.

Марія, медсестра:

Складно то переносимо, дуже тяжко. Ну війна, бачите, зачепила всіх. Складна ситуація. Думаємо, що скоро то наладиться, бо не знаємо як то буде дальше, переживаємо за тих людей, хочемо, щоб всьо то було краще.

Попри напружений графік медики в тилу не жаліються, а навпаки готові нести варту і скільки треба…

Андрій, нейрохірург:

Якщо порівняти мене із хлопцями, які є на сході, і сидять в шанцях, то я вважаю, що це є халява. Я готовий добами сидіти в тій лікарні й допомагати тим, хто там. Я знаю, що кожен повинен свою роботу робити.