Росія повинна бути визнана державою-терористом: репортаж зі східного фронту [ Редагувати ]

Росія повинна бути визнана державою - терористом. Бо щодня ця країна робить усе, аби отримати цей статус. Брутальні порушення всіх норм міжнародного права. Геноцид українського народу і постійні атаки на мирних людей. 

Сьогодні мішенню стало містечко Чугуїв... І попри таку варварську поведінку, російська терористична армія - рідіє! Охочих воювати - мало. 

Про все це і будемо говорити протягом цієї години, а почну із ситуації на моєму рідному Донбасі. Регіон, який росіяни попри всі зусилля - досі не можуть взяти. Про ціну оборони - репортаж воєнкора Руслана Смєщука.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Умовно Соледарський напрямок, і зараз тут йдуть активні бойові дії, ми постійно чуємо работу артилерії, нашої і російської, застосовуються ударні гелікоптери, ми бачили двійку таких - вони відпрацювали по позиціях ворога. Крім того, постійно працюють реактивні системи.

На цьому напрямку росіяни намагаються від Лисичанська наступати на Бахмут. Збройні сили - відбивають атака за атакою, і самі завдають контрударів, знекровлючи супротивника. 

Іван, військовослужбовець ЗСУ:

Вони меньше почали працювати, боеприпаси їхні побили. Да, склади. 

Іван - керує розрахунком гармати рапіра, це - артилеристи ближнього краю. Діють на самісінькій лінії зіткнення. Тому швидкість для них - це надважливо.

Іван, військовослужбовець ЗСУ:

Ми заготовляємо позиції заранее, перше чим виїхати…Це не одна позиція, це позицій пʼять і ми постійно їх міняємо…заїхали на одну - відстрілялися, на другу…так щоб нас ворог не засік. 

При такій кількості ворожих безпілотників та контрбатарейних радарів - прилетіти у відповідь може будь-якої миті. Тож у цих хлопців сталеві... нерви.

Олександр, військовослужбовець ЗСУ:

Надо просто сконцентруватися на своїй роботі, бо чим швидше ти наведешься, і швидше нанесеш удар, тим меньше вероятності, що тобі прилетить. Наніс удар, заховався почекав. Якщо ответкі нет - знову удар. 

Невдовзі знову чуємо в повітрі характерний гул.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Ну от зараз працюють ударні гелікоптери, можно чути як вони летять над самою землею. Щоб не потрапити в зону ураження ворожих пзрк. І тут авіація досить часто працює.

Ось відео з іншого напрямку. Як виглядають атаки українських ударних гелікоптерів.

У таких умовах ці чоловіки живуть уже шостий місяць. Коли я питаю, як ви змінилися - більшість відповідає, що переоцінили певні моменти і жалкують про єдине

Віталій, військовослужбовець ЗСУ:

Те, що время з близькими не проводжу зараз... сумую за ними…за друзями, за сестрами, братами, мамою.

І просять передати через камеру - туди, додому: 

Мама, привет, я тебе дуже сильно люблю, друзі, сестри, брати - вам також привет, не забувайте: я обов'язково повернуся живим. 

Ну а в умовному тилу - росіяни далекобійними ракетами нищать великі міста Донецької області. За минулу добу - щонайменше вісім мирних жителів зазнали поранень. Наразі звідси евакуювалися близько вісімдесяти відсотків людей. Тих, хто залишається - різноманітні служби, і волонтери намагаються забезпечити базовим необхідним.

У сучасних реаліях Донбасу, часто саме поліція виконує не властиві для неї функції. Наприклад, развозить продовольство по фронтових селищах, куди волонтери просто не можуть дістатися.

Від такої реакції поліцейські іноді ніяковіють. Схоже, звикли до іншого контингенту, і іншої реакції.