Україна півроку мужньо бореться за Незалежність: головні етапи, символи та трагедії [ Редагувати ]

Останні півроку нашої визвольної боротьби за Незалежність сповнені болем і люттю, а ще безперечною вірою у нашу Перемогу. І зрештою, ці півроку вже сповнені перемогами. Головні етапи, символи та події цих найважчих за усю нашу новітню історію місяців, які визначають нашу майбутнє, зібрала Анна Каменєва.

Мирні українські міста. Вбрані у синьо-жовте. День єднання. До вторгнення росії - тиждень...

Анна Каменєва, кореспондентка:

8 років війни. І півроку як вся Україні в вогні. Півроку пекла, болю та страждань. Але ще й півроку незламності, єдності та опору. 24 - для нашої держави - це вже символічна цифра. Бо 24 серпня - Україна стала незалежною. А з 24 лютого - нам доводиться цю незалежність виборювати. Надвисокою ціною.

Той день, мабуть, кожен із нас пам'ятає похвилинно. О 5-тій ранку мирні українські міста росія атакувала ракетами...

Кремлівські війська відкривають одразу 3 фронти. Починають наступ одночасно зі сходу зі своєї території, з Криму - на південні області. Та з білорусі - на північ та на серце України - Київ.

Вони хотіли взяти столицю за три дні. І пройтися парадом по Хрещатику.

Бліцкриг росії - провалився. Не допоміг навіть хвалений російський десант, який хотів висадитися на аеродромі в Гостомелі - і був стертий на порох.

І ці запеклі бої в Гостомелі тривали кілька днів. Тоді ж знищили і гордість України - нашу "Мрію"...

Вони хотіли оточити Київ з усіх сторін. Проривалися через Суми та Чернігів. Утім міста стали північним форпостом і врятували столицю, і всю Україну. Впритул підійти до міста ворогу вдалося зі сторони Чорнобиля. В окупації опинилася північ Київщини. Та наші захисники не здавалися.

Рашисти показали свою варварську сутність. От як виглядає русскій мір - тисячі зруйнованих шкіл, лікарень та будинків. Вони скидали бомби прямо на багатоповерхівки. Стріляли з танків - у вікна. Розстрілювали машини тих, хто хотів вирватися із цього пекла.

Через місяць запеклих боїв, наші захисники таки вигнали окупантів з півночі. І весь світ дізнався про Бучу...

"Бучанська різанина". Десятки мирних мешканців - розстріляні. Страчені, із зав'язаними руками. Згвалтовані. Закатовані в підвалах. Десятки братських могил на Київщині. Росіяни вбили понад 1300 цивільних. Тіла знаходять і досі. Після побачених звірств 8 країн визнали геноцид українців російськими військами.

Початок квітня - ворог окупував майже всю Херсонську область, частину Запорізької, Луганської та Харківської. Намагався взяти і сам Харків, і Миколаїв. Та наші захисники дали гідну відсіч.

Після втечі рашистів з півночі України, театр головних воєнних дій переміщається на схід та південь. Росія перекидає величезні сили на Донбас. І просто випалює міста і села.

Так намагались зробити і з Маріуполем. Із танків обстрілювали мирні квартали, бомбили пологовий будинок і скинули бомбу на драмтеатр, де ховалися тисячі цивільних. І навіть напис ДІТИ їх не зупинив.

Скільки загинуло мешканців Маріуполя - досі невідомо. Лік іде на десятки тисяч... Героїчна оборона міста тривала 84 дні. Останнім рубежем опору став комбінат "Азовсталь" і його сталеві оборонці.

І ось ідемо в бою життєвому, тверді, міцні, незламні мов граніт, бо плач не дав свободи ще нікому, а хто борець - той здобуває світ.

У бомбосховищах комбінату було понад 4 тисячі людей. Третина - цивільні.

Окупанти не давали зелений коридор для евакуації. Лише на початку травня людей таки вивезли у Запоріжжя. А оборонців Маріуполя - в окуповану Донеччину.

95 героїв згодом вдалося повернути із полону. Доля решти сотень захисників "Азовсталі" - достеменно невідома. Частина з них були в Оленівці. І рашисти їх цинічно стратили 29 липня... Росія досі не передала Україні ні офіційних списків жертв, ні тіл загиблих. ООН створила комісію з розслідування цього теракту.

І таких терактів росія здійснила чимало.

Залізничний вокзал у Краматорську.  

Торговельний центр у Кременчуці.

Сергіївка на Одещині.

Часів Яр на Донеччині.

І - Вінниця. Три ракети по центру міста....

За півроку Росія вбила десятки тисяч українців... За півроку десять міст стали Героями. Харків, Миколаїв, Чернігів, Маріуполь, Херсон, Охтирка, Волноваха, Гостомель, Ірпінь та Буча. У кожного - свої шрами війни...

Бої за Донбас та південь ще тривають. Одна зі значних перемог України - Зміїний.

Цю знамениту фразу наші прикордонники адресували флагману російського чорноморського флоту і з красномовною назвою - Москва. І менш ніж за два місяці, Москва пішла таки пішла за цим курсом.

14 квітня - ракетний крейсер "Москва". Знищено. 24 березня - великий десантний корабель "Саратов". Знищено. І два таких же - пошкоджено. Пам'ятаєте дитячу гру морський бій? Так от українські захисники так уміло в неї грають, що, не виходячи в море, за півроку потопили, пошкодили та виведи з ладу - 15 російських кораблів.

Ювелірно знищували ворога і на самому острові. І от 7 липня над островом знову замайорів український прапор. Росіяни свою втечу зі Зміїного назвали "жестом доброї волі"..

І таких "жестів" - невдовзі буде чимало. Бо світ - на боці України, продовжує надавати нам сучасну зброю. І щоразу - все потужнішу. І це ще навіть американський лендліз "не починав".  А літній сезон бавовни - вже у розпалі.

Та особливо гарний врожай бавовни - у Криму. Чи свідчить це про перелом в російсько-українській війні? Покаже осінь. Та те, що росія втрачає боєздатність на полі бою - вже давно очевидно. Тисячі знищених танків та бронемашин, сотні збитих літаків та гелікоптерів. А цифра вбитих російських військових - впевнено наближаються до 50-ти тисяч. І серед них - щонайменше 10 генералів.

Війна нас не зламала. І не зламає.