У Бородянці в останню путь провели бійця ЗСУ Олександра Захарченка [ Редагувати ]

Він боронив Україну до останнього свого подиху. У Бородянці в останню путь провели бійця ЗСУ Олександра Захарченка. За нашу незалежність він воював з 2014-го. А влітку цього року потрапив під ворожий обстріл на Херсонщині. Чоловіка кілька місяців вважали зниклим безвісти.

Яким героя запам'ятали друзі та побратими? Дивіться в сюжеті Даніїла Снісаря.

Боєць по життю, зразковий батько, майстер спорту з рукопашного бою, і з рештою - видатний військовий командир. Олександр Захарченко - корінний житель Бородянки, усе життя присвятив правоохоронній та військовій справі. Розпочав її з рядового строкової служби. Згодом, завдяки спортивним досягненням Олександра взяли до управління держохорони, де він і працював. У 2014-му контракт на службу у лавах ЗСУ підписав не вагаючись, щойно окупанти захопили Донбас.

Василь, родич Олександра Захарченка:

Все його життя - це життя воїна. Він пройшов свій шлях воїна і загинув, як справжній воїн. Він вісім років боровся за нашу Україну.

У квітні Олександр став на захист наших південних кордонів, у якості командира розвідувальної роти, капітана 46 окремої десантно-штурмової бригади.

Влітку, під час виконання бойового завдання, військовослужбовець загинув, захищаючи Херсонщину. Близько двох місяців його вважали зниклим безвісти й от, тільки днями завдяки ДНК експертизі, його таки вдалося ідентифікувати.

Побратим:

Вони були обстріляні. Ну, можна сказати - натрапили на засаду. Це людина побратим, командир - це не сказати. Це просто побратим. Це людина, яку всі поважали, яку всі слухались. Це командир від Бога.

Господу помолиомсь, господи помилуй!

Бойові побратими, рідні та пересічні містяни напередодні прийшли провести героя в останню путь. Живим коридором у центрі Бородянки - вони вітали Сашка, на колінах, схиливши голову.

Марія Килимник, жителька Бородянки:

Це дуже велика втрата для нашої Бородянки, для нашого селища, для наших сусідів.

Дмитро Бобрик, друг Олександра Захарченка:

Я його сприймав, як наставника. Він був такою дуже активною людиною. І я з нього завжди брав приклад. Єдинобороства там, здоровий спосіб життя - це було прям такою невід'ємною частиною Саші.

Односельці згадують - патріотичним Сашко ще був змалечку.

Валентина Заворотнюк, перша вчителька Олександра Захарченка:

Оця його цілеспрямованість і великий патріотизм проявлялися ще з дитинства - десь у других, третіх класах уже було зрозуміло, що дитина іде до своєї мети. І прикро, і боляче, що таку дорогу ціну ми сьогодні платимо за перемогу.

У перемогу вірив і сам Сашко. Перед тим, як рушити на передову він неодноразово казав про це і своїм рідним, й дітям. У лютому йому мало б виповнитися 50 років.

Ти поклав душу за кожного із нас. За цих маленьких дітей, які виростають, ти поклав душу за всіх нас, хто живе в сьогоденні й просимо бога про швидку перемогу.

В'ячеслав Нечипоренко, позаштатний радник Управління державної охорони України:

Хочу від управління держохорони України, від ветеранів управління висловити слова співчуття односельчанам, близьким, тим хто Сашку знав. Одне скажу - він був боєць у свій час. В Бородянці один із кращих бійців. І прямому і переносному значенні.

Свій спочинок Олександр знайшов у рідній Бородянці. Поховали героя з усіма почестями. Вічна йому пам'ять і слава! Як і тим, хто у ці хвилини стоїть на варті нашого життя.

Готовсь, давай! Готовсь, давай! Готовсь, давай!