Битва за Донбас: окупанти не полишають спроб вийти на адмінмежі Донецької області [ Редагувати ]
Битва за Донбас. Окупанти не полишають спроб вийти на адмінмежі Донецької області. Щодня намагаються там прорвати оборону наших військових.
Воєнкор Стас Кухарчук каже: загарбник буквально йде в лобову. Але отримує на горіхи. Дивіться ексклюзивний репортаж з передової далі.
Мінометники батальйону САНТИ вантажать міни на нічний виїзд групи. На Донецькому напрямку рашисти щоденно намагаються прорвати оборону. Нашим хлопцям важко, але ворогу не вдалось просунутись ні на метр.
Віталій - боєць добровольчого підрозділу:
Будем дежурить, потому что лезут и лезут не*ерово, а поддержки от арти особо нет, поэтому стараемся все сами, все в своих силах.
Цей шквальний вогонь артилерії не припиняється навіть вночі. Рашиські дрони буквально висять над позиціями. Тому пересування на передовій лише у повній темряві… росіяни засипають снарядами навіть одну людину, не кажучи вже про машину з бійцями.
Ворожа артилерія заспокоюється лише під ранок. Та й то не надовго. Російські дрони знову в повітрі, тому ранкову каву доводиться готувати обережно, під укриттям.
Ворог звідси у прямій видимості, поки осінь, і хлопців маскують кущі та дерева. Місцями дистанція до рашистських укріплень не більше 30-40 метрів. Про повноцінне гаряче харчування тут доводиться забувати, навіть запах їжі може стати приводом для обстрілу.
Ось так, після чергового прольоту ворожого дрону обстріл поновлюється. Зазвичай артпідготовка росіян продовжується штурмом, тож позиції приведені у бойову готовність.
Каска Володимира посічена уламками під час крайнього бою. Російський десант почав висаджуватись прямо перед його окопом. На цих кадрах - тіло та документи уродженця Якутії, який прийшов визволяти Україну від українців. Володя каже, в тому бою рашисти зазнали чималих втрат.
Володимир - військовослужбовець Збройних сил України:
Мінометний обстріл їхній - ми були в укритті. Коли почули звук бойової техніки, вони вже підійшли ближче і почали висаджуватись. Мій товариш, який загинув, почав викидувати гранати з окопа і ми прийняли бій, їх посікло дуже, вони почали забирати поранених, ну і удалилися.
В цьому бою нашим захисникам вдалось підбити один танк, 5 БМП та знищити до десятка рашистів.
Станіслав Кухарчук – кореспондент:
Від'їзд від шолома - ну ось бачите, як піклується російське керівництво про своїх військовослужбовців. От такі металеві шоломи - це стандарт для російської армії і наступаючих підррозділів …ну власне вони ні від куль, ні від уламків не рятують.
Утім з радянського у рашистів не тільки шоломи, а й мислення. Євген воює ще з 15-го року. Каже, за цей час у росіян в тактиці майже нічого не змінилось - попри втрати вони продовжують ходити в лобові атаки.
Євген - військовослужбовець Збройних сил України:
Якщо це іде дуже близький контакт, то іде піхота без підтримки техніки, якщо іде з глибини, на техніці під'їжджають до нас, спішуються, танки та БМП пробують прорвати нашу оборону, піхота вступає в контакт. Згідно їхнього статуту, вони так і діють, як прописано в совєтському статуті і вони по ньому працюють.
Наші хлопці вже звикли до бруду, дощу, відсутності нормального харчування та постійної загрози смерті. Кажуть, стерпіти можна все, аби тільки не пустити ворога далі … і вони його не пустять.