Волонтери доправляють гуманітарну допомогу жителям Хотомлі [ Редагувати ]

Відрізаними від світу залишаються села в Старосалтівській громаді на Харківщині. Причиною стала зруйнована дамба Печенізького водосховища.

Громаду звільнили ще місяць тому, але дістатися туди й доправити продукти та речі першої необхідності досі можливо лише, човнами. Так само, по воді, люди дістаються і до рідних. На переправі у великий світ побували наші кореспонденти.

Автівка з гуманітарним вантажем під'їжджає прямо до зруйнованої дамби Печенізького водосховища. Тут немає цілого прольоту. Жителі сусідньої Хотомлі лишилися відрізаними від постачання найнеобхіднішого. Людей та вантажі тепер переправляють човнами. Два рази на тиждень волонтери привозять сюди хліб та консерви. Цього разу, вперше, доправили коробки із гігієнічними наборами.

Наталія Зова, волонтер:

Был разговор со старостой сельссовета, Лена Леонец. Она говорила, что с продуктами вроде бы наладилось. А вот гигиены не хватает. Поэтому мы конкретно везем сейчас именно гигиену на каждого жителя. Здесь комплект довольно хороший. В принципе, есть комплект и для мужчин. И отдельно для женщин.

На іншому боці - цінний вантаж вже чекають хотомляни. Чоловіки й жінки, хто може, збираються й виїжджають зустрічати вантаж. Стають у ланцюжок. І перекидають коробки.

Ситуація складна. Та нічого не вдієш - хотомляни поки можуть розраховувати зараз лише на гуманітарну допомогу.

Валентина Гончарова, жителька села Хотомля:

Хліб возять, через день дають. Ну і так потихеньку. Нє ну так дефіцита нема, но не в кожного ж єсть гроші. Люди, скільки работ порозбивали. Люди остались без работ. І як їм жить. Ну спасібо, гуманітарку дають. Так і виживають люди.

У Хотомлі нині лишилося приблизно 800 людей. Та ті хто виїхав, вже потроху повертаються. Головне, дали електрику, бо під час окупації, розповідають селяни, не було ані продуктів, ані питної води, хоча і живуть на березі водосховища.

Володимир Галиця, житель села Хотомля:

Було тугувато з продуктами. А остальне, воно ж як, як свєту нема, і води нема. У нас централізованої води не було, а без води. Там колонка наверху, і то там очередь стане. Викачають. Кончилась вода. Підождали, ще накачали. Єдінственнно, що така вода, худобі можна і в річці набрать. Ілі помиться. Там покупаться. А от пітьєва...

Хотомляни кажуть, вижили лише завдяки тому, що згуртувалися.

Володимир Галиця, житель села Хотомля:

Главне, руки не опускать. В нас добре, що піддержували всі сусіди один одного. Там в кого що там ділилися. В кого там те, в кого те, те. Оцим і виживали так.

Тепер хотомляни думають, як пережити зиму. Опалення в них пічне. Дрова купити ніде. А рубати в лісі не можна, та й небезпечно. Рашисти скрізь лишили міни.