Сили оборони України повернули під синьо-жовтий прапор місто Снігурівка, яке було майже 9 місяців окуповане росіянами [ Редагувати ]

Нескорені в тимчасовій окупації, і вже два тижні як вільні. Місто Снігурівка на Миколаївщині, яке майже 9 місяців було окуповане росіянами, сили оборони України повернули під синьо-жовтий прапор. Все довкола напівзруйноване, люди нажахані. Такою Снігурівку побачили наші військові після російських окупантів. 

Наші олеги побували там. Кажуть - люди досі не розуміють, як їм узагалі вдалося вижити в тих умовах.

Російська воєнна техніка заїхала у Снігурівку 19-го березня. Відтоді місто майже 9 місяців було окуповане. Загарбники створили тут опорний пункт. Стягнули важку техніку та сотні солдат. Школи, дитячі садки та адмінбудівлі перетворили на військові бази.

Олексій Петров - офіцер Збройних сил України:

Якщо подивитися уважно на мапу, то через Снігурівку проходить дуже важлива, в стратегічному плані дорога, і для російський окупантів надважливо було втримати цей населений пункт. По свідченнях і місцевих жителів, і по даних наших військових та розвідки було ціле скупчення окупантів, тут були і військові, і російська гвардія, і буряти, і кадирівці, і кого тільки не було. 

Денис - житель Снігурівки:

Це будівля райвідділку поліції. Одне із місць дислокації, тут і людей держали, і сюда привозили на якісь допроси. Там далі зданіє, де розміщалась "Укрпошта". Там тоже вони знаходились. 

Денис заради бедпеки був вимушений вивезти дружину та дітей зі Снігурівки. Вже у безпечному місці чоловік став допомагати українській армії - збирав дані щодо переміщення ворожих військ. Усіх подробиць розповідати не може. Втім каже - неозброєним оком можна було помітити - російські війська у Снігурівці мали намір облаштуватися надовго. Втім до місцевого населення їм узагалі не було діла. Місто швидко опинилося на межі гуманітарної катастрофи. 

Ось у мене немає ніякого жиру зовсім. Навіть того маргарину навіть самого худшого немає. Подсолнечного масла немає, і немає за що купити. Я дома молюся. Лампадку треба запалить, а я не можу купити навіть малесеньку бутилочку. 

Гуманітарну допомогу росіяни роздавали лише заради яскравої картинки на пропагандистських каналах. 

Коли ж камери вимикалися, містяни бачили та відчували справжню суть "русскава міра". До повномасштабного вторгнення у Снігурівці проживало трохи більш як 12 тисяч людей. В умовах окупації росіяни стали депортувати містян, під виглядом евакуації. 

Многодетную семью из села Снегиревка Николаевской области вывезли в росию. Эвакуацию организовал Херсонский фонд единой росии. Сначало людей на автобусе отправили в Крым, а затем в воронежскую область. 

Зараз Снігурівка - напівзруйнована. Будинки понівечені. Але містяни не скорилися ворогу й терпляче чекали на звільнення. 10-го листопада сили оборони України вибили ворога з міста.

Те, як у Снігурівці зустрічали воїнів-визволителів, не потребує зайвих коментарів.

9 місяців люди жили у постійному страху, не розуміючи, чи взагалі доживуть до завтра. Пані Валентина просить не показувати її обличчя. Зізнається - поки тут хазяйнували рашисти, кожен вихід за межі двору був для неї та решти містян - грою в рулетку. 

Валентина - жителька Снігурівки:

Сам страх був від того, що ти не знаєш, що від них чекати, чи може вони тебе в спину розстріляють, бо вони з автоматами. Приходила забирати машину, коли вони збирались тікати. Кожну ніч чекали і боялися, що прийдуть і заберуть, бо в людей забирали. Забирали в людей і курей. Страхіття, що хотіли, те й робили. 

У місті й досі відловлюють прибічників "рускава мира". Українські правоохоронці працюють у посиленому режимі. 

Артем Дехтяренко - речник СБУ:

Зловмисницею виявилася місцева жителька Снігурівки, яка приєдналась до окупаційної адміністрації держави агресора та обіймала посаду голови апарату у незаконному органі створеному на т . о . т. Снігурівського району. Перебуваючи на посаді, калоборантка виконувала організаційні, розпорядчі та адімінстративні функції. 

У Снігурівці вже діє військово-цивільна адміністрація, люди отримують гуманітарну допомогу та поступово починають отримувати соціальні виплати. Аварійні бригади відновлюють обірвані лінії електропередач, аби якнайшвидше повернути світло в оселі. Втім аби повноцінно прийти до тями після майже 9-ти місяців окупації місцевим знадобиться не день і не тиждень.