У Чернівцях презентували кіно, героями якого стали діти-переселенці [ Редагувати ]
Фільмотерапія. У Чернівцях презентували кіно, героями якого стали діти-переселенці. Півтора десятка короткометражок - і майже шістдесят юних акторів. Для дітей - це можливість відволіктись від переживань через війну та знайти друзів, кажуть їхні батьки. На знімальному майданчику побували й наші журналісти.
Заклопотаний режисер, зосереджені діти і батьки. Робота на знімальній локації розраджує дев'ятирічну Софійку із Харкова, яка разом із матір'ю змушена була покинути своє місто ще у березні. Сестричка Анна народилася вже у Чернівцях.
- Дуже хочу повернутись додому до своїх тваринок. - Нікуди повертатись. Звісно, стежимо за новинами, бо чоловік там.
Сім фільмів у жовтні і дев'ять в листопаді відзняли у Чернівцях для дитячого кіножурналу "Байки". Акторами стали близько 60-ти дітей 7-10 років.
- Нам видали папірці з ролями, щоб ми трошки повчили і все. - Ну а емоції показувати? - Емоції звісно, звісно.
- Зніматись в кіно мені дуже подобається. До цього я теж брала участь. Але не дуже вийшло, бо почалась війна.
Жодних кастингів не проводили, каже представниця дитячого кіножурналу. Із кожною дитиною на знімальному майданчику працювали індивідуально.
Вікторія Демченко-Горінова, програмна директорка кіножурналу:
Моя ціль - показати дітям, що вони можуть досягти будь чого у своєму житті, якщо мають на те бажання. І якщо хочуть стати зірками великого екрану, то їм не треба для цього народитися у Києві чи Нью-Йорку.
Найголовніше, що творча праця хоч на деякий час відволікає і дорослих, і дітей від особистих драм. 10-річна Ванесса дуже сумує за Миколаєвом.
Я вперше поїхала. Ми думали, що завтра приїдемо і досі не приїхали.
Щодня з тривогою читає новини з Херсону і організаторка кіножурналу - вона там прожила все життя.
Вікторія Демченко-Горінова, програмна директорка кіножурналу:
Я просто кожного разу, коли відкриваю телеграм, і бачу руйнування по місту Херсон, я боюсь побачити свій дім і свою роботу. Більше 30 років я працюю з дітьми, в Херсоні в мене не знаю, чи цілий дитячий приватний садок.
Поміж вимкненнями світла і тривогами, таки вдалося провести презентацію дитячих кінофільмів у Чернівцях.
- Зараз тривога, не лякаєшся? - Не дуже, я вірю в ЗСУ, тому ні.
Сезони дитячого кіножурналу вже відзняли у Тернополі та Івано-Франківську. Продовження - буде.