Світ про Україну: як за 9 місяців війни змінилась репутація нашої держави [ Редагувати ]

Володимир Зеленський - на обкладинці ТIME. За версією журналу, український президент та героїчний українських дух стали людиною року. А ще, головнокомандувач ЗСУ - у топ-100 найвпливовіших людей світу, перемога на Євробаченні та Нобелівська премія миру - ось неповний перелік звитяг, які Україна здобула за цей рік. Бо ми боремося не лише на полі бою, а й на економічному, дипломатичному і культурному фронтах. 

Як за 9 місяців війни, від якої ЗСУ бережуть усю Європу, змінилися репутація та імідж України? Розкаже Анна Басова. 

Володимир Зеленський і дух України - символ 2022-го року за версією американського журналу ТIME. Його редакція присуджує це звання тим, хто на їхню думку найбільше вплинув на хід подій року, що минає. 

Найбільше відзначили той факт, що президент не покинув Україну попри пропозиції безпечної евакуації від західних союзників та особисто приїжджав до щойно звільненого Херсона. А в день Збройних сил України привітав наших солдатів у Слов'янську. 

Загарбницька війна, яку росія почала в ніч на 24-те лютого, вже дев'ять місяців поспіль не сходить з порядку денного провідних світових медіа. Так, Володимир Зеленський уже був на обкладинці ТIME у квітні. 

А 5-го грудня, напередодні свята українських армійців, такий вигляд мала перша шпальта Financial Times. Одна з найпрестижніших світових газет також визнала Зеленського людиною року. На думку редакції, український президент став - цитую - "втіленням хоробрості та стійкості українського народу". Ба більше: цього разу кандидатуру обрали одноголосно. 

Рула Халаф, головний редактор Financial Times:

Наша редакція, як правило, щоразу веде запеклі дискусії навколо персони "Людина року". Але не цього року.

Світлиною на обкладинці видання відзначили цього року й головнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного.

А про його заслуги висловився голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі.

Під його керівництвом українські збройні сили швидко адаптувалися й перехопили ініціативу на полі бою. 

І йдеться не лише про театр воєнних дій. Значну ініціативу Київ перехопив і на дипломатичному фронті. Небажання бачити Україну серед членів ЄС і НАТО москва не приховувала з 2014-го року. Та вкотре озвучила вже під час повномасштабного вторгнення 28-го лютого - мовляв, Київ повинен відмовитися від будь-яких євроатлантичних амбіцій. 

У відповідь того ж дня президент, прем'єр-міністр і спікер Верховної Ради підписали спільну заявку на членство в Євросоюзі.

І всупереч заявам скептиків і тотальній атмосфері зневіри голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже в квітні привезла до Києва опитувальник, який заповнюють охочі доєднатися до блоку. А за два місяці - у червні - під час повторного візиту заявила: рекомендуватиме українське членство у ЄС.

Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії:

Україна належить до європейської сім'ї. Я вважаю, що прийняття України до Євросоюзу - це не лише наш стратегічний інтерес, а й моральний обов'язок. 

Перший крок на шляху до його виконання країни ЄС зробили 23-го червня. На черговому саміті 27 країн-членів блоку постановили: Україна - офіційний кандидат на вступ до Євросоюзу.

Володимир Зеленський, Президент України:

Статус кандидата - це обов'язковий етап, який проходили більшість країн. Це точка неповернення. Це не просто нова назва чи нова вивіска. Це новий статус і новий імідж. 

І цим Київ не обмежився. Вже у вересні, після успішного контрнаступу та звільнення захоплених територій Харківської області - Україна подала офіційну заявку на вступ до НАТО. 

За день до цього кремлівський диктатор влаштував циркову виставу в москві - коли підписав укази про так зване приєднання до росії 4-х тимчасово окупованих регіонів України. 

І якщо до путінських папірців світ серйозно не поставився, членство України в НАТО з порядку денного не зійшло. А про наші перспективи генсек Альянсу Єнс Столтенберг укотре пригадав на саміті в Бухаресті.

Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:

Питання про членство в НАТО не буде актуальним, якщо Україна не відстоїть свій суверенітет і територіальну цілісність. І тому наші пріоритети зараз - допомогти Києву здобути перемогу в цій жахливій війні. А коли ми це зробимо, тоді обов'язково поговоримо про членство. 

Та чи не найбільше Україна відвоювала свої позиції на культурному фронті. У травні з результатом у 631 бал переміг український гурт "Калуш Оркестра". Наше гасло тоді почув увесь світ.

Цієї перемоги могло не статися, адже соліст гурту Олег Псюк після виступу фактично порушив правила - і закликав врятувати захисників Маріуполя, що були тоді замкнені у бункерах оточеної росіянами "Азовсталі". 

Та організатори конкурсу розцінили заклик як гуманітарний, а не політичний - і відмовилися дискваліфіковувати колектив. Тим паче, що одразу після звернення співака Гугл-аналітика зафіксувала рекордний сплеск за пошуком слів "Маріуполь" і "Азовсталь". Уже потому переможну пісню "Стефанія" разом із "Калуш-Оркестра" виконували різні світові виконавці. 

А далі був борщ. За допомогою якого російська пропаганда тренувалася у вправності знаходити нацистів усюди - навіть на кухні.

марія захарова, прес-секретар мзс росії:

Нельзя было делиться борщом. Так это и есть то, о чём мы говорим - ксенофобия, нацизм. Экстремизм во всех видах! 

Та поки на росії шукали загрозу своїй державності серед шматків вареного буряку, 1-го липня ЮНЕСКО визнала український борщ об'єктом нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. Прискоритися експертів змусила саме війна - за планом розгляд мав відбутися не раніше 2023-го року. 

Вкотре нагадала про Україну Джамала, яка принесла нам другу перемогу на Євробаченні у 2016-му році. Напередодні співачка відвідала церемонію нагородження акторів і музикантів Кеннеді Сентер Онорз. Серед тих, із ким говорила про Україну - спікер Палати представників Ненсі Пелосі, Держсекретар США Ентоні Блінкен, голлівудські зірки Джордж Клуні та Джулія Робертс. 

А так Україну підтримують у Нью-Йорку. Сто років тому американці вперше почули композицію Миколи Леонтовича, яка згодом стала міжнародним символом різдвяних свят. Нині з нагоди ювілейного концерту в Карнегі-холлі - повний солдаут. 

У залі артистів вітали стоячи. По всій залі на знак підтримки українців майоріли синьо-жовті прапори. 

І це при тому, що за регламентом Карнегі-холлу використовувати будь-яку національну символіку не можна. Але для українських прапорів нині немає ані омбежень, ані кордонів.