Варварський напад на Україну: як Європа допомагала боротися із росією [ Редагувати ]

Тож як Європа нам допомагала боротися із росією? Які тектонічні зміни у наших відносинах сталися? І головне - чого чекати цього року? Наша спеціальна кореспондентка з Брюсселя Олена Абрамович все проаналізувала. І її матеріал далі.

Січень 2022-го. У західних та українських медіа постійно говорять про накопичення росією військ на українських кордонах.

Та у повномасштабний напад вірять далеко не всі. Західна преса пише про економічні втрати для України від такої ситуації. А верховний представник ЄС з питань безпеки Жозеп Боррель - говорить про малу ймовірність масованої атаки. 

Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС із питань безпеки та закордонних справ:

Ми продовжуємо працювати над підготовкою санкцій, про всяк випадок. Хоча дані нашої розвідки змушують нас вірити, що масований напад на Україну не є найімовірнішим сценарієм.

Та буквально через кілька днів після цієї заяви, Вашингтон евакуює сімʼї зі свого посольства в Києві. Міністри закордонних справ країн ЄС збираються на чергову позачергову нараду, запрошують і держсекретаря США до розмови. І знову виходять із заспокійливою заявою.

Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС з питань безпеки і закордонних справ:

Держсекретар Блінкен сказав нам, що взагалі-то евакуації не було. Вони просто дозволили поїхати людям, які обіймають не надто важливі посади. 

Водночас у Брюсселі уже відкрито працюють над рішеннями у разі напливу біженців з України. Київ, тим часом, вимагає зборої та негайних санкцій проти РФ - не чекаючи нападу. В Європарламенті - гарячі дискусії. 

Максимільян Кра, євродепутат від правих сил Німеччини:

Якщо запровадити санкції зараз, то потім у нас не буде інструментів зупинити Росію проти наступу на Україну. І так само - якщо зараз заморозимо "Північний потік 2", чому росіяни мають нас слухати та змінювати свою поведінку? Який буде запобіжник, щоб не дати їм зайти в країну?

Андрюс Кубілюс, євродепутат від Литви:

Деякі європейські країни відмовляються надати оборонну зброю Україні, тому що це - кажуть вони - спровокує Кремль. Але в мене тоді виникає запитання: що більше викличе агресію проти України - її військова слабкість чи військова міць? Моя позиція дуже проста - наша неміч, а не сила провокують російську агресію.

У Брюсселі ж досі не було прецедентів надання зброї від Євросоюзу країнам, які не є членами. І у січні про це не могло бути й мови.

Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС з питань безпеки і закордонних справ:

Ми використовуємо наш Європейський фонд миру для підтримки Збройних сил. У нас кібер-діалог, і ми маємо засоби, аби допомогти Україні протистояти кібер-атакам. Але ми не військовий союз. 

Та цю позицію Брюссель змінить уже на 5-й день повномасштабного вторгнення Росії і почне давати гроші на постачання летальної зброї Україні. Та - у поки ж усі намагаються всадити рф за стіл переговорів. У НАТО, наприклад, 12 січня відбувається перша за кілька років зустріч комісії Росія-НАТО. 4 години засідання минають безрезультатно - росіяни досі хочуть гарантій, що Україна не стане членом Альянсу. 

Олександр Грушко, заступник міністра закордонних справ РФ:

Этот елемент, который должен в любом случае присутствовать - это абсолютный императив: прекращение политики открытых дверей и предоставление рф юридических гарантий дальнейшего непродвижения НАТО на восток. 

Венді Шерман, заступниця держсекретаря США:

Ми - США та союзники НАТО - чітко сказали: ми не будемо гримати дверима у нашій політиці "відчинених дверей". Це політика, яка завжди була центральною для НАТО, як єдиного оборонного альянсу. НАТО - це оборонний альянс! 

Такою ж безуспішною виявилась реанімація після довгої перерви і формату нормандської четвірки. Зустрічатися на рівні лідерів Путін відмовився, а його маріонетки повторювали про необхідність перемовин з бойовиками на Донбасі. Рятувати мир взялися лідери Франції та Німеччини - їздили на перемовини з путіним - з вірою у силу діалогу. 

Еммануель Макрон, президент Франції:

Ситуація на Донбасі останні кілька годин дуже тривожна. І очевидно, що такі дії повинні припинитися, вони суперечать домовленостям про припинення вогню.

24 лютого риторика усіх лідерів геть змінилася. Екстрені саміти скликають Велика сімка, НАТО, лідери країн Євросоюзу. 

Одразу ухвалюють задіяння механізму з тимчасовго захисту для українців. Безпрецедентний крок, який ще жодного разу ЄС не робив - надавати притулок, право на роботу та соціальну допомогу - одразу, без усяких процедур і розглядів заявок по півроку, як це завжди було з іншими біженцями. Накладають перші болючі санкції. Та закривати небо над Україною захід відмовляється. У НАТО підкреслюють - не вступатимуть у цей конфлікт.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО:

Жодні війська НАТО, жодного натівського солдату не буде в Україні. Ми вже збільшили і ми збільшуємо присутність військ НАТО в східній частині Альянсу на території НАТО.

Такої позиції Альянс дотримується і досі, проте зброю країни-члени НАТО Україні таки надають - на двосторонній основі. 

Включається і ЄС - виділяє по півмільярда євро кілька разів на зброю для України. А ще створюється міжнародна антиросійська коаліція на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині. 

Дмитро Кулеба, міністр закондонних справ України:

Мій запит дуже простий - він складається усього з трьох пунктів. Це зброя, зброя і зброя. 

Сорок країн домовляється про допомогу Україні зброєю. Допомога наростає хвилями - спочатку партнери пожвавлюються, коли бачать, що Київ за три дні ніхто не узяв, а за місяць російни узагалі відступили від столиці. Потім - шок від побаченого у Бучі.

До Києва один за одним їздять західні політики - понад три десятки лідерів за перші півроку війни. І це теж сприяє ухваленню санкцій. У перші дні війни Брюссель йде на безпрецедентний крок - заморожує золотовалютні резерви РФ, а ще за кілька тижнів - відрізає від системи Свіфт головні російські банки. Росіяни більше не можуть розраховуватися своїми картками за кордоном, великий міжнародний бізнес покидає Росію. Наважуються в ЄС і на відмову від російської нафти.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Це дуже важливо. Завдяки цьому Європейська Рада тепер має можливість остаточно завершити заборону на майже 90 відсотків усього імпорту російської нафти до кінця року. 

Згодом санкціями Євросоюз і заборонить купувати іншим країнам нафту дешевше певної ціни. Граничну ціну запроваджують і на газ, який майже не надходить до ЄС, за винятком кількох країн, з літа. За рік в Брюсселі запроваджують 9 пакетів санкцій, таких масштабів, яких не очікували не лише в Москві, а й у самому Євросоюзі. 

Та найбільшим дивом цього року став статус кандидата у члени ЄС для України. 

Шарль Мішель, президент Ради Євросоюзу:

Історична згода, історичне рішення. Сьогодні ми вирішили визнати європейську пекрспективу України, Молдови та Грузії та надати статус кандидата Україні та Молдові. 

Еммануель Макрон, Президент Франції:

Я хочу наголосити на важливості цього історичного моменту у нинішньому контексті - цієї війни, розвʼязаної Росією на українській землі проти України та її народу. Ми зобовʼязані перед українським народом, який бореться за наші цінності, за суверенність та цілісність їхньої держави.

Наступного року - з війною чи без - Україна залишиться у центрі уваги Євросоюзу. Адже в Брюсселі не раз наголошували - стоятимуть із нами до кінця. Та й надто багато вклалися, аби покинути Київ на півдорозі до перемоги. І вже зараз розробляють плани відбудови та інвестицій на шляху до членства України в Євросоюзі. 

Олена Абрамович, кореспондентка:

Від Києва Брюссель очікує реформ: призначення директора Національного антикорупційного бюро, завершення судової рефоми та створення стратегії реформи правоохоронних органів. Євросоюз же має важливе завдання із пошуку рішень, як конфіскувати заморожені російські активи для відбудови України. І створити міжнародний трибунал, щоб притягти до відповідальності путіна та його поплічників. Ну і само собою - продовжувати допомагати Україні фінансами та зброєю.