Українські захисники продовжують тримати оборону міста-фортеці Бахмута [ Редагувати ]

Понівечений, але нескорений. Це про український Бахмут. Наші захисники продовжують тримати оборону міста-фортеці. Не дають окупантові просунутися вглиб з околиць. 

В Бахмуті ворожим вогнем зруйновано вже 60% інфраструктури. Та попри це там усе одно продовжують жити люди. Про героїчне протистояння міста-фортеці - далі. 

Перші спроби атакувати Бахмут рашисти почали робити наприкінці липня. Відтоді у місті не вщухає канонада.

Павло Дяченко, співробітник поліції Донецької області:

Місто постійно під обстрілами. Потрапляння: артилерією, мінометами, будь-якими видами озброєння. Ми маємо інформацію і фіксуємо наслідки обстрілів. На жаль, фіксуємо поранення та загибель цивільного населення. 

Рашисти поступово перетворюють Бахмут на руїни. Кілька мікрорайонів зруйновані повністю. У місті немає світла, питної води, газу та опалення. У таких умовах тут намагаються вижити близько 8 тисяч городян. Їм допомагають волонтери, співробітники ДСНС та поліції.

Павло Дяченко, співробітник поліції Донецької обл.:

Звертаються до нас, до поліцейських з "Білого янгола" про евакуацію, звертаються про гуманітарну допомогу. Співпрацюємо з міською військовою адміністрацією, дуже тісна співпраця з волонтерським рухом, який зараз знаходиться в Бахмуті.

Бахмут став прифронтовим містом у травні, коли українські захисники вимушені були залишити Попасну Луганської області, а вже з липня росіяни взялися штурмувати місто. 

Бахмут на роздоріжжі між окупованими Сєвєродонецьком, Лисичанськом, Горлівкою та тиловими українськими містами Костянтинівкою та Слов'янськом. 

Микола Іванов, сержант Національної гвардії України:

Абсолютно кожне місто є плацдармом для подальших наступальних дій. Бахмут також є таким самим містом. Якщо вони його візьмуть, то звідси буде більше шансів просуватися далі по іншим напрямкам.

Росіяни кидають майже всі наявні резерви на штурм. Кирило Сазонов із початку повномасштабного вторгнення росіян взявся захищати Україну. Брав участь в оборонній операції в Лисичанську, контрнаступі на Херсон, та обороні Бахмута та на власні очі бачив гори трупів загарбників біля цього міста на сході.

Кирило Сазонов, доброволець Збройних сил України:

Очень много частично мобилизованных. Это те, которые идут в лоб на наши позиции, где штабелями лежат трупы в поле. Они лезут через них, через верх, они лезут под ними, подкапываются. Это то, что идет в лоб. Кроме того, есть мобилизованные местные с Донецка, с Луганска (оккупированных территорий). Эти тоже используются для лобовых атак. Есть вагнеровцы, которые вояки-профессионалы, контрактники. Эти больше работают в качестве ДРГ. Есть вагнеровцы-уголовники.

Затятість окупантів зі спробами захопити Бахмут вражає наших захисників.

Микола Іванов, сержант Національної гвардії України:

Їм треба взяти хоть шось на лінії фронту, на Донецькому та Луганському напрямках, щоб показать, що вони щось можуть, особливо після того, як ми стільки територій відбили, і вони вже декілька місяців вони толком в нас нічого, не захопили, не віджали, тому зараз в них активні дії на Бахмуті.

У медійній площині у штурмі Бахмута найбільше відзначилися вагнерівці. Власник ПВК євген пригожин намагається хайпувати на всьому. Кількість разів,коли він звітував про оточення міста та обіцяв його захопити підрахувати складно. Останній дедлайн був призначений на 1 січня 2023-го. 

Кирило Сазонов, доброволець Збройних сил України:

пригожин получил карт-бланш, бесконечный БК, любую поддержку авиации, артиллерии, пообещав решить вопрос с Бахмутом, и продвижением по Донецкой области. Похоже, этот фавор проходит - обещание он не выполнил. 

А ще наші захисники відзначають низьку мотивацію росіян в Україні, бо крім грошей, або примарної білої "Лади"для родичів у загарбників стимулу немає. Тому перемога у Битві за Бахмут та інші міста та села України буде за нашими захисниками.