Збройні сили України надійно захищають Вугледарський напрямок [ Редагувати ]

Ще один стратегічний напрямок для російських окупантів - Вугледарський. Вони б дуже хотіли там зайти в тил до мар'їнського угруповання і вийти на Курахове. Не дають наші Збройні Сили. Бо трохи пізніше - звідти підуть у контрнаступ - звільняти Волноваху та Маріуполь.

Репортаж мого колеги Станіслава Кухарчука - далі.

Дорога до позицій на Вугледарському напрямку через дощі - майже непроїзна. Асфальтовані шляхи тут прострілюються росіянами, а ґрунтові - перетворилися на суцільне болото. Та й ними пересуватися - і важко, і вкрай небезпечно!

В ту посадку, де ми будемо заїжджати, - наша машина *** і підірвалась. Такі хороші пацани були - пі***ська міна, ніхто її не бачив.

Ці позиції нашим бійцям вдалося відбити в росіян не так давно. Окупанти вже не раз намагались їх повернути, але марно, у полі, попереду окопів - їхня згоріла техніка. Втім час від часу ворог продовжує нагадувати про себе.

Валерій уважно вдивляється в горизонт. Напередодні Різдва він повернувся з короткочасної відпустки - їздив одружуватися! Побути вдома довше не зміг - ситуація на Вугледарському напрямку напружена. Опорний пункт, де служить Валерій, для росіян - мов кістка в горлі.

Валерій, військовослужбовець Збройних сил України:

Була спроба прориву цієї позиції, зліва по посадці - вони підійшли на 300 метрів і побачили… це ще на початку було.

Про те, що противник зможе зайти на позиції, наші хлопці в окопах не хвилюються. За їхніми спинами - потужна підтримка. На будь-яке пересування росіян - реакція миттєва.

Вистрєл … друга бєглим без ковпачка.

Ці піхотні шістдесятиміліметрові міномети - справжній жах для ворога, каже Тарас. Міни хоча й маленькі, але швидкість стрільби - просто шалена!

Убойної сили метрів 15 - цього вистачає для подавлення піхоти. По бронетехніці ні, а от для піхоти. Якщо кинути пару таких мінок - то плани міняються дуже швидко.

Поки мінометники псують загарбницькі плани росіян, недалеко від позицій командири дякують бійцям за мужню роботу. Аби подарувати нашим захисникам хоча б трохи Різдвяної атмосфери, їх нагороджують… Але до початку урочистостей - згадують тих, хто вже не зможе тримати стрій.

Встати і почтити хвилиною пам'яті тих, хто вже не отримає нагород.

Державні ордени й медалі отримали всі, хто відзначився у боях. В'ячеславу вручили Орден Богдана Хмельницького - для офіцера це почесна нагорода. Без зайвого пафосу воїн визнає - це відзнака не лише його мужності та майстерності!

В'ячеслав, військовослужбовець Збройних сил України:

Це праця всіх, десь моє керівництво, але це праця всіх - тому от так.

Після нагородження В'ячеслав і його бійці знову повернуться в окопи… боронити рідну землю. Разом із Різдвом на Донеччину прийшли й морози, а отже воювати нашим хлопцям буде ще важче.