Перевезли 80 котів та 6 собак: подружжя з Донеччини евакуювало покинутих хвостатих [ Редагувати ]
Замість курей - 80 котів, а замість поросят - шість собак. Таке господарство із собою з Донеччини на Черкащину перевезло подружжя Керносенків. Вони евакуювалися з Костянтинівки у серпні, коли фронт активно почав наближатися до міста, а ракетні обстріли почастішали. Покинути тварин напризволяще люди не змогли, ба навіть дорогою, коли виїжджали, підбирали покинутих хвостатих.
Ось так на порозі свого нового дому зустрічають незнайомців ці шестеро чотирилапих переселенців з Донбасу. Собак у село Станіславчик на Черкащині з Костянтинівки евакуювало подружжя Керносенків - Тетяна та Олександр. Але вони не єдині їхні підопічні.
Щоб не розбіглися, щоб можна було провести їх до пункту прийому їжі і повернути в тепле приміщення назад.
Цей рукотворний коридор сім'я зоозахисників жартівливо прозвала "Зеленою милею". Коли огорожа встановлена, донька Оксана швидко розсипає по мисках в вольєрі для курей…корм, адже на сніданок із нетерпінням чекають хвостаті підопічні.
Лавина котів висипаються з літньої кухні. Їх у подружжя Керносенків аж вісімдесят. Теж переселенці з Костянтинівки. Перевезти усіх допомогли волонтери ЮА-ЕНІМАЛС. Собак та кицьок евакуювали однією ходкою. Аби розміститись разом із підопічними на новому місці сім'ї довелось купувати приватний будинок із присадибною ділянкою.
Нове місце котам подобається, каже Оксана. Вона вже понад десять років зооволонтерить, тому і кудлате господарство у неї чимале. Кожну кішку вона знає на імʼя і з кожною пов'язана окрема сумна історія.
Оксана Шелудченко - переселенка з Донецької обл.:
Кого підкинули, кого викинули, кого десь хворого десь підібрали. Ось цю красуню - її залишили господарі, коли виїжджали… ось так вона до мене і потрапила.
Так само через "Зелену милю" хвостаті повертаються зі сніданку у свій імпровізований дім. Оксана каже, основним критерієм під час вибору будинку для переселення була наявність окремого приміщення для тварин. У рідній Костянтинівці Оксана для цього спеціально винаймала приміщення.
У хвилини відпочинку пані Тетяна завжди із ностальгією переглядає відео з рідними місцями. До вторгнення вона працювала фахівцем з екологічної освіти ландшафтного парку Клебан-Бик. Евакуйовуватись із Костянтинівки її родина не хотіла до останнього, але коли обстріли міста почастішали - у сім'ї просто не залишилось вибору.
Тетяна Керносенко - переселенка з Донецької обл.:
Мабуть, більше відповідальність, якось страху не було, не збиралися ми не виїжджати, ні кидати нашу територію. Я ж кажу, через те, що в нас багато тварин - ми прийняли таке рішення.
Кудлаті друзі, інакше свої підопічних Оксана і не називає. Жінка так само, як і її мама сумує за рідним містом, але радіє тому, що всі рідні та близькі зараз в безпеці, а той шалений і важкий переїзд з Донеччини на Черкащину Оксані тепер здається лише страшним сном.
Оксана Шелудченко - переселенка з Донецької обл.:
Не простіше б було просто взяти і уїхати самим? Простіше, набагато простіше було б, але неможливо, я не знаю, як так можна зробити - навіть якщо у людини одна є тваринка і вона її залишає, я не знаю, як таке можна зробити.
Забезпечувати таке кото-собаче господарство в евакуації родині стає дедалі тяжче. Лише на сухий корм для котів щомісяця потрібно до 20-ти тисяч гривень. Час від часу з харчами для тварин допомагають зоозахисники.