Півсотні медичних установ надаватимуть психологічну допомогу військовим [ Редагувати ]

В Україні поступово розширюється мережа медзакладів, які безоплатно надають психологічну допомогу військовослужбовцям, а віднедавна ще й членам їхніх сімей. У програмі Міністерства ветеранів задіяно вже півсотні таких установ.

Як це працює - розкажуть наші кореспонденти з Одеси, вони зустрілися і з лікарями, і з пацієнтами, які проходять психологічну реабілітацію.

Олексій у лавах Збройних сил від початку повномасштабного вторгнення. Восени, каже: почалися головні болі, безсоння, апатія, високий тиск. І такі ж проблеми відчули десятки його побратимів.

Олексій, військовослужбовець Збройних сил України:

Ви знаєте, люди за цей термін, відколи почалась повномасштабна агресія, таке у своєму житті бачили, що людина за все життя не має таке бачити. Але прийде той час - бажано, звісно, швидше, коли буде Перемога - і цим людям доведеться повернутися у звичайні сім'ї: їм треба привестись в якесь повноцінне життя, а це не так-то легко.

Вже місяць Олексій на психологічній реабілітації в одному з державних медзакладів. І не один, а з дружиною Оксаною. Адже у листопаді Кабмін затвердив: таке лікування безоплатно можуть отримувати й рідні захисників. Військовий згадує, як зрадів, коли дізнався, що Оксана буде поруч.

Олексій, військовослужбовець Збройних сил України:

Ви хочете, щоб дружина приїхала? Я кажу: так! Добре, каже - нема питань! Без проблем: буде жінка тут - я знаю, що всі процедури будете проходити, все буде добре - вона контролює ще краще будь-яких командирів чи будь-який доктор! І так воно є, ви знаєте, ха-ха-ха - так воно є! Питає: а ти вже там був, а ти вже там був? - Да був, був, всюди все проходжу.

Тепер обоє відчувають позитивні зміни - зник пригнічений настрій, з'явився апетит, нормальний сон та тиск вже не стрибає. Лікарі кажуть: доведено - коли військовий знає, що його рідні почуваються добре, то й сам відновлюється набагато швидше.

Оксана, дружина військовослужбовця Збройних сил України:

Ми ходимо на групи - в нас тут групи збираються і ми психологічно розбираємо - нам підказують, як нам вийти з цієї важкої ситуації, тому що розлучення - це дуже важко для кожної родини, я вважаю - і для діток, і для дружин - і кожен щось цінне втрачає через цю люту війну, яка до нас прийшла. А родина, коли вона міцна, то буде й успішна наша країна.

Крім того, фахівці навчають: як правильно говорити про війну з військовими, які пережили травму. Членам родин, кажуть, важливо бути на одній хвилі - щоб розуміти один одного.

Оксана, дружина військовослужбовця:

Ось навіть в спілкуванні з чоловіком: його хочеться підтримати і ми думаємо, що ми можемо це зробити, але ми не завжди можемо - тому що ми не були там.

Контузія, поранення, страх смерті, загибель побратимів - це все найпоширеніші причини бойової психічної травми, кажуть лікарі. У програмі, впровадженій Міністерством у справах ветеранів, допомога має три рівні: від соціально-психологічної підтримки до комплексної реабілітації та медикаментозного лікування.

Інна Соболенко, психіатр:

Питання стає все більш актуальним, тому що зростає потреба в психологічній реабілітації. Все більше ми стикаємося з такими емоційними, депресивними станами, наслідками стресу.

При цьому такі безоплатні послуги можуть надавати не лише державні, а й приватні медустанови. Головна вимога - наявність мультидисциплінарної команди.

Микола Сторожук, керівник територіального відділу Міністерства у справах ветеранів України:

В цій команді повинен бути лікар-психіатр, лікар-психолог, лікар-психотерапевт і психолог - і ця команда попередньо тестує, проводить діагностику і вони вже бачать: на якому рівні лікування, на якому рівні відновлення потрібно нашому захиснику чи захисниці проводити лікування.

Ось, приміром, приватна клініка, де разом із фізичною реабілітацією надають і психологічну. Сюди звернулася за допомогою одеситка Ірина. Разом з чоловіком. Каже: він - військовий, восени пережив тяжку ситуацію, а останньою краплею стало те, що у грудні в нього стався серцевий напад.

Ірина Маріна, дружина військовослужбовця:

Я зрозуміла, що мені потрібно зробити все, щоб він одужав, а я не можу! Я не можу, бо я сиджу і дивлюся в одну точку, час іде, а він у стаціонарі - і я зрозуміла, що так: мені потрібна допомога, і йому потрібна допомога.

За кілька тижнів обох, каже жінка, не впізнати. Зникла хронічна втома, і чоловік, нарешті, почав посміхатися.

Ірина Маріна, дружина військовослужбовця:

Зміни відбуваються кожного дня - вони спочатку дуже непомітні: ти пізніше на когось закричиш, потім другий крок: ти обіймеш вдвічі більше, або ти засмієшся або ти пограєшся у настільну гру з дітьми. Це все почалоло повертатися в моє життя!

Фахівці кажуть: секрет такої реабілітації в тому, що під час спілкування з лікарем - в пацієнтів з'являється точка опори - і так би мовити, свідок їхніх переживань.

Олеся Борисова, психолог:

Взагалі, терапевтичний контакт - це про свідчення і таке розумне професійне прийняття і допомогу людині: тобто є на кого спиратися, є кому розказати, є хто розуміє, є той, хто пропонує певні методи, як працювати з цим стресом, з цим страхом, з цією тривогою, з тими нав'язливими думками, які з'являються.

Єдине, зазначають лікарі: чимало людей й досі чи взагалі не знають, що держава надає таку допомогу безкоштовно, чи вважають, що її можуть отримати лише безпосередні учасники бойових дій.

Віталій Ляху, керівник приватної клініки:

Психологічної реабілітації підлягають також родини, які знаходяться в тилу, в очікуванні - вони теж стресують сильно.

Варто зазначити, що така допомога в рамках програми надається також рідним загиблих воїнів. У Мінветеранів кажуть, турбота про цих людей - обов'язок суспільства.