Німеччина розглядає повернення до військового призову [ Редагувати ]

Дискусія заради дискусії чи серйозні наміри? У Німеччині заговорили про... повернення до військового призову. Чому саме зараз? Які аргументи "за" і "проти". І з якою метою уряд Ангели Меркель свого часу скасував такий порядок? Про все розкаже Тетяна Логунова.

Січень 2011 року. Група німецьких юнаків заселяється у казарму в містечку Айхвайлер. Вони - останні новобранці Бундесверу, які служитимуть у рамках призову.

Томас, новобранець:

Трохи страшно, але є й радість. У будь-якому разі, це щось нове. Побачимо, як воно буде.

Міхаель, новобранець:

Я б і добровільно пішов. Це новий досвід. Не виключаю, що після служби залишуся в лавах армії.

Призов у Німеччині призупинили з першого липня 2011 року. Країна перейшла на контрактну армію і суттєво скоротила збройні сили - з двохсот п'ятдесяти тисяч військових до ста вісімдесяти тисяч. І це була найбільша військова реформа у сучасній історії Німеччині.

Крістіан Моллінг, політичний експерт:

На відміну від французів та британців, які запитували себе "що за виклики готує нам майбутнє? Що нам треба змінити в політичній і військовій сфері?", німці просто вирішили реформувати військо, зробити його меншим і ефективнішим. Але так і не відповіли на запитання, яка справжня мета цих реформ?

А метою була … банальна економія. Німеччина якраз оговтувалася від світової фінансової кризи 2008 року і тодішній міністр оборони Карл Теодор цу Гуттенберг запропонував зекономити коштом свого відомства. Експерти підрахували - відмова від призову та скорочення війська дозволить заощадити вісім мільярдів євро! Ідею цу Гуттенберга схвалили та Бундесвер став звичайним роботодавцем, який шукав "співробітників" на ринку праці. По всій країні відкрили інформаційні центри, де розказували про плюси працевлаштування у Бундесвері.

Урсула фон дер Ляєн, міністр оборони Німеччини 2013-2019:

Мені приємно, що зростає кількість бажаючих служити в лавах Бундесверу. Особливо. Серед молодих жінок. Це означає, що ми на правильному шляху.

Оптимізм урядовців, щоправда, не розділяли військові. Бундесвер постійно скаржився на нестачу кадрів та коштів. А після анексії Криму ціла низка політиків вперше заявила - рішення про перехід на контрактну армію варто переглянути. Утім, тоді ця дискусія нічим не закінчилася.

І от про повернення призову заговорили знову. Через росію, яка веде повномасштабну війну проти України та постійно погрожує Заходу. Старт дискусіям дав канцлер Олаф Шольц та його новий міністр оборони Борис Пісторіус. Днями обидва заявили - призупинення призову було помилкою.

Шольца та Пісторіуса одразу підтримали у союзі резервістів. Там впевнені - без призовників Бундесвер просто не зможе захистити країну.

Патрік Зенсбург, президент союзу резервістів Німеччини:

Нам потрібна військова повинність. Інакше у разі загрози ми не впораємося. Близько двохсот тисяч діючих військових і ста тисяч резервістів, які ми маємо нині, не вистачить.

Відновлення призову не виключила й голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Закон дозволяє зробити це хоч завтра.

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн в інтерв'ю виданню "süddeutsche Zeitung":

По суті, припинення обов'язкової служби поширюється лише на мирний час. У разі напруги чи необхідності оборони її можна активувати знову.

Утім, це лише теорія. На практиці все складніше. Щоб повернутися до обов'язкової військової служби треба знову реформувати Бундесвер. Побудувати нові казарми, збільшити штат інструкторів і узгодити сам механізм призову. Визначити, хто повинен служити - тільки чоловіки чи й жінки? Як довго? І чи призовники можуть обрати альтернативну службу?