Він став першою дитиною, яку Україна змогла офіційно повернути додому: історія хлопчика Іллі з Маріуполя [ Редагувати ]

Ілля Матвієнко з Маріуполя - майже рік тому повернувся з окупованих територій! Хлопчик був першою дитиною, яку Україна змогла офіційно повернути додому. Бабуся Олена здолала чотири кордони, аби забрати онука з Донецька до Ужгорода, де мешкають і зараз. 

10-річний Ілля потроху звикає до нового місця, проходить реабілітацію та навчається у четвертому класі. А ще розвиває свій YouTube-канал і мріє стати лікарем. Познайомилася з родиною і наша Ірина Ковальчук.

У кімнаті гуртожитку живуть удвох - бабуся Олена та Ілля. Не можуть натішитися, хлопчик має апетит і посміхається!

Олена Матвієнко, бабуся звільненого хлопчика:

Зараз вже, звичайно, трохи відійшли! Але цей біль ніколи не пройде! Чесно кажу, то на все життя! Ну у нього просто буває, знаєте іноді, бо дитина дуже оцей жах пережила! І він ніколи не забуде той жах.

Поки бабуся робить какао, Ілля розповідає, у своєму новому 4 класі вже має друзів. Добре іде малювання, англійська, а ще любить вірші.

Ілля Матвієнко, переселенець з Маріуполя:

- А мама де? -Померла! Ми з'ясували, що в наш будинок попало, але нас не було. Якось раз ми туди прийшли ще у сусідній дім, от тут дім сусідки й ось сюди бабахнуло і потрапили осколки, і тут великий. А мамі в лоб потрапив, на наступний день вона померла.

Іллю вивезли у Новоазовськ, а потім у Донецьк. Через поранення відразу потрапив у лікарню.

Ілля Матвієнко, переселенець з Маріуполя:

Зробили операцію реально без наркозу. Ну реально! Але боляче було дуже! Дуже було боляче! Лікар сказав: ми могли тобі відрізати ногу, ампутувати. - Зараз як себе почуваєш? - Нормальок! Буває тільки німіє!

Ілля пригадує: як у Донецькій лікарні примушували говорити й писати тільки російською!

Ілля Матвієнко, переселенець з Маріуполя:

Мене намагалися зомбувати! Я не піддався! Говорили: будеш тепер говорить не слава Україні, а слава Україні в складі росії.

У лікарні хлопчик провів місяць.

Ілля Матвієнко, переселенець з Маріуполя:

Потім до мене приїхала бабуся! Я став першим, кого вивезли з Донецьку на рідну територію! З Донецька до Ростова, з Ростова в Москву, з Москви на літаку в Туреччину, з Туреччину на літаку в Польщу, з Польщі на поїзді у Київ!

Були ще операції, щоб зберегти хлопцеві ногу. Але кілька уламків назавжди залишаться у кінцівці. Довелося заново вчитися ходити. Свій перший ювілей Ілля зустрів вже в Україні в "Охматдиті". На 10-річчя загадав бажання - і воно здійснилося!

Президент, як ти замовляв! - Доброго дня! - Привіт! З днем народження! Як самопочуття? - Нормально. - Молодець, виглядаєш класно! Гарний хлопець! То ж день народження, ми тебе привітаємо! - Айпад! - Підійде? -Підійде. 

З цього айпада почалося захоплення Іллі комп'ютерними іграми та анімацією. А ще на ньому можна малювати!

Шлях додому Іллі почався ось із цього відео, яке зняли для пропагандистського каналу. Випадково хлопчика впізнав дядько, який живе в Австрії! Він і розповів про це бабусі. А далі підключилися волонтери, Офіс Президента та Ірина Верещук. Допомогли й родичі.

Олена Матвієнко, бабуся звільненого хлопчика:

Через родичів далеких з Донецька - і вони з телефоном прийшли до лікаря. Він каже мені по відеозв'язку: "А ви хто? - Бабуся Іллюшина! - А у мене на столі лежать від Фесюк заява на опікунство!" Я кажу: ні-ні! Я рідна бабуся, я буду забирати, нікому його не віддавайте. 

Тиждень бабуся з онуком добиралися з Донецька.

Олена Матвієнко, бабуся звільненого хлопчика:

То така радість на душі, що ми дома! Ну, звичайно, війна нас з'єднала!Хоч ми й втратили все, і не знаємо, як то буде далі, але найголовніше вірить у те, що ми обов'язково переможемо. 

Вірить у ЗСУ й Ілля! Хлопчик проходить реабілітацію і веде свій Ютуб-канал і має мрію!

Я б дуже хотів тисячу підписників! Ось мій нік в ютубі.

37 підписників уже є, до тисячі у масштабах України залишилося зовсім трішки!