У Києві відбувся ювілейний "Пробіг під каштанами" [ Редагувати ]

Києву - 1541 рік. Традиційно, в останню неділю травня відзначають день столиці. Від повномасштабного вторгнення Київ став символом сили та незламності українців. Бо тоді, торік у лютому-березні - вистояв. Рашисти спробували спалити цей день, запустивши вночі півсотні дронів.

Проте цю - наймасштабнішу атаку - відбили оборонці нашого неба. Зазвичай, у день Києва відбувається "Пробіг під каштанами". Цього року був ще один забіг - для вшанування полеглих героїв України. Продовжать наші кореспонденти.

Ранок. Набережна Дніпра. Лунає гімн України.

Це 30 - ювілейний "Пробіг під каштанами" до Дня Києва. Нічні атаки ворога іранськими дронами не зупинили учасників. З-поміж них і військовослужбовці бригади Нацгвардії "Рубіж".

Павло, співробітник пресслужби бригади Нацгвардії "Рубіж":

Тут стоять хлопці, які вийшли після поранень, після реабілітації різних видів травм. І вони теж взяли участь у цьому заході, щоб показати, що ми незламна нація.

Традиційно "Пробіг під каштанами" збирає кошти на благодійність.

Віктор, військовослужбовець Бригади швидкого реагування "Рубіж" Національної гвардії України:

Зараз народ підтримує нас, ми підтримуємо дітей.

Ірина Кузнєцова, організаторка "Пробігу під каштанами":

Ми планували зібрати 1 млн гривень для того, щоб купити необхідне обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, але ми вирішили, що ми ще можемо зібрати кошти для того, щоб купити карети швидкої допомоги для фронту.

Олена Логінова, кореспондентка:

Буквально лічені хвилини, і 30, ювілейний забіг під каштанами розпочнеться. Дистанція - 5 км. Учасники бігтимуть вздовж Дніпра, і кажуть: сьогодні головне - не перемога, а показати, що українці - незламні!

Понад 7000 - ентузіастів і спортсменів з різних регіонів України та з 32 країн світу. Адже долучитися до забігу можна було й онлайн.

А в іншій частині Києва біжать військові загони спеціального призначення "Омега". Хлопці присвятили забіг полеглим побратимам. У кожного на грудях наліпка зі світлиною загиблого спецпризначенця. І після смерті - вони в строю.

"Удав", спецпризначенець:

Це був мій командир бойової групи - Анатолій Ваюк, позивний "Хижак". Ми дуже багато з ним часу проводили, саме це був мій напарник у нашій військовій справі. Хлопець був героїчний, відважний, постійно розвивався як людина, не тільки як боєць. Тобто людина була освічена, любила життя і мала велику жагу бити ворога.

За пробігом пам'яті героїв спостерігають дружини полеглих спецпризначенців.

Це пам'ять, повага до них. Що за них пам'ятають - це дуже приємно, і ми знаємо, якби вони були живі, вони зараз також побігли. Ми б гордились, що вони біжать. Але на такому заході дуже важко.

Важко, тому що боляче і душать сльози. Але таке вшанування важливе і для родини загиблих бійців, і для їх побратимів.

Олександр Мутель, голова благодійного фонду "Загін спеціального призначення "Омега":

Загалом сьогодні долучилися більше, ніж ми очікували. І це було приблизно 70 чоловік, 70 військовослужбовців спецпідрозділу "Омега".

Марина Грибинюк, психологія загону спецпризначення "Омега":

Підтримка для військових - це основне. Сімейна підтримка, підтримка побратимів, підтримка оточення - це є базою, що дає можливість продовжувати їм боротьбу там на передовій.