Випускний у Софії Київській: офіцерські дипломи отримали тридцять фронтових капеланів [ Редагувати ]

Випускний у Софії Київській. Офіцерські дипломи отримали тридцять фронтових капеланів. Священики з різних конфесій вправно напрацьовували навички на полігонах, та отримували спеціальні знання за партами. Все для того, аби бути духовною опорою для бійців на полі бою.

Так на полі бою виглядає капеланська служба. Фронтові священники різних конфесій допомагають бійцям пережити воєнні страхи і духовно зберегти себе.

 В миті буремних викликів, в часи скорботи та невимовного болю - дай випромінювати світло твоєї надії. 

А це вже колиска національної духовності - Софія Київська. Тут зібралися ієрархи та священники різних конфесій. Тридцять з них - пройшли спецкурс міноборони, і відтепер вони - сертифіковані фронтові капелани. 

Йоан Яременко, Голова синодального управління військового духовенства ПЦУ:

- Багато хто з вас уже успішний пастирь, священик, який вже має в своєму житті досягнення в служінні Богові і Українському народу. Хтось збудував церкву і не одну, хтось - в спасінні загиблих душ. 

Михайло Колтун, керівник Департаменту військового капеланства УГКЦ:

Ми ставимо на вагу зброю і віру, і ви є очільниками - для того, щоб бути тою Божою зброєю. Щоб надихати воїна, тою Силою, яка дає не тільки людині жити, а перемагати. 

Юрія Сабадаш, пастор "Ради християнських церков та релігійних організацій "СКИНІЯ":

Сьогодні ми занадто багато втрачаємо, ми сьогодні бачимо як народжується нова нація. І ці втрати - вони дуже, дуже великі. Але ми віримо так, що те, що сьогодні посіяно, воно проросте великим благославенням для нашої країни.

Далі всі йдуть на двір. Майже кожен з присутніх - пережив загибель друзів або знайомих. Є за кого помолитися і кого згадати. Тож одразу після служби - перед початком вручення дипломів - хвилина мовчання.

На фронті зараз важко. А значить, і капеланам буде важко. Але така ціна перемоги, кажуть в Міноборони.

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони:

Ворог наступав останні півтора тижні. Дуже потужно і маштабно - на Купʼянському і Лиманському напрямках. Але наші Збройні сили - їх зупинили. Ворог наступає на Марʼїнському і Авдіївському напрямку, але жодного кроку вперед вони пройти не можуть. Натомість наші війська рухаються. Поступово. Пробираючись кріз суцільне замінування, пробираючись через шалений опір ворога. 

Після вітань поважних гостей - урочисте вручення дипломів. 

Серед цих вже дипломованих капеланів є новачки і є досвідчені люди. Що вже служать на фронті. І перші, і другі - за шість тижнів навчання поглибили знання - а також практичні навички. І за партами, і на полігоні. Серед цього - вже другого випуску - Лариса Когут. Єдина жінка серед чоловіків. І одна з трьох жінок-капеланів України. Каже,навчання для неї було на загальних засадах. 

Лариса Когут, капелан:

Жінці відкривають серце, жінці відкривають душу. Тому що жінка може торкнутися, знаєте, до тих таємних струн душі. І розповісти такі цікаві і дуже глибинні речі. І ми можемо надавати дуже фахову допомогу. І ще давати цю любов, як мами, як подруги, як сестри. 

А Олександр - капелан однієї з бойових бригад, ми працювали з ним на фронті. На практиці знає що таке війна, і що таке капелан на війні. Але від нових знань - не відмовляється.

Олександр Люшенко, капелан:

Викладачі, які приходили і викладали і з капеланськох служби, хотіли дати шось нове завжди. Багато практики - деколи шось доповнювали, шось приймалося, шось додавалося. Як я завжди кажу - знання - це така річ, що вона накладається, накладеться, накладеться, але все одне колись та і використаеться в житті. 

Більшість з капеланів вже в найближчі дні поїдуть на фронт.