У Кропивницькому провели акцію-нагадування про полонених з "Азовсталі" [ Редагувати ]

У Кропивницькому рідні полонених маріупольського гарнізону нагадали про своїх чоловіків та синів, що досі в російському полоні. Два роки тому оборонці Маріуполя вийшли з "Азовсталі" за наказом вищого командування. У полоні досі перебуває майже дві тисячі українських захисників з різних підрозділів, що тримали оборону Маріуполя. Їхні рідні разом зі всією Україною невпинно чекають своїх героїв. 

Ольга Штурмак, мати військовополоненого Вадима Штурмака:

Ось мій Вадим, мій синочок, який у 22 роки пішов захищати Україну, і зараз йому вже 24, два роки, пішов третій рік полону. Я - мама морпіха, який уже третій рік в полоні російської федерації, це дуже важко чекати, отак нічого не знати живий-неживий, молимося, чекаємо, просимо підтримки у всіх, у всіх, у всього світу, щоб повернули гарнізон Маріуполь нам в Україну, до рідних.

Нагадати про рідних, що перебувають в російському полоні, зібралось пів сотні людей у Кропивницькому. Це батьки, кохані, рідні та друзі бранців.

Діана, наречена військовополоненого Дмитра Чорного:

Наречена Чорного Дмитра Олеговича, який третій рік уже в полоні. Ми дуже чекаємо наших рідних, побратимів теж чекаємо.

Алла Алфімова, тітка військовополоненого Максима Колбасіна:

Наш рідний, дорогий, ось він, наш Максим, він теж морпіх, захищав Маріуполь, попав в полон з заводу Ілліча, ми не знаємо, де він, знаємо, що засудила його російська федерація, де його тримають, ми не знаємо, що це тяжко все.

Людмила Оганесян, дружина військовополоненого Армена Оганесяна:

Оь мій чоловік, ось, у мене чоловік в полоні вже теж третій рік, попав з заводу Ілліча в полон разом зі своїми побратимами, і досі він там, не міняють їх, повертають теж закатованих наших морпіхів з полону, ми чекаємо їх.

У російському полоні нині залишаються майже дві тисячі українських оборонців Маріуполя з різних підрозділів.

Жанна Зубрицька, мати військовополоненого Володимира Митюна:

Це саме і "Азов", і Нацгвардія, і ТрО, і строковики, ці хлопці обороняли Маріуполь 86 днів, 19 травня вони виходили, останні, хто виходив у полон, було 19 травня, акції наші - це саме нагадування суспільству, міжнародним організаціям. Я сподіваюсь, що щось зміниться, сподіваюсь на цей саміт 15-16 червня, буде відбуватися саміт, можливо, будуть пропозиції по військовополонених, якісь рішення, сподіваємось.

Жанна з полону чекає свого сина Володимира. Нині її підтримують рідні, друзі та дівчина сина.

Софія, дівчина військовополоненого Володимира Митюна:

Ми з Володимиром уже 5 років разом, і два з них я борюся за нього, щоб він повернувся додому, їздимо по всім містам, об'їздили вже всю Україну, були навіть в Женеві, у Швейцарії.

Такі акції-нагадування рідні військовополонених проводять щотижня у різних містах України. І родинам вкрай важливо, щоб до них доєднувались усі небайдужі.