Пішли добровольцями, були на передовій і дістали поранення: історія братів-близнюків [ Редагувати ]
Разом пішли добровольцями, були на передовій і дістали поранення. Далі була реабілітація та повернення на службу. Черкаські брати-близнюки з родини військових, тож захист батьківщини для них справа сімейна. Про братерську службу у війську - далі.
Ось так мобільно-вогнева група виїздить на тренування. У її складі сьогодні працюють "Юпі" та "Ксерокс" - брати-близнюки.
Позивний "Юпі", військовослужбовець:
Я - старший. Хвилин 5-10 там, це вже таке як получилось у мами. Не слухається мене, малий, не слухається.
Так один із братів жартує про їхні стосунки. Чоловіки завжди разом навчались, будували бізнес, і служити теж пішли разом. Інакше, кажуть, і бути не могло.
Позивний "Ксерокс", військовослужбовець:
Прийшов добровільно в перший же день, коли почалось повномасштабне вторгнення рос. федерації в Україну, так получилось, що вся сім'я воєнна, разом з мамою і папою і нам прийшлось з братом захищать Україну.
"Юпі" і "Ксерокс" зосереджено розкладають усю необхідну техніку. Нині вони захищають небо над Черкащиною та мають досвід запеклих боїв на Донеччині. Спочатку брати виходили на позиції окремо і це, кажуть, було найскладніше.
Позивний "Ксерокс", військовослужбовець:
Ми по різних позиціях стояли до цього, то було тяжче, ніж коли пішли разом на одну позицію тримати оборону, бо один за одного переживаєш, як він там.
Та у найскладніший момент брати опинились разом. Під час важкого обстрілу обидва зазнали поранення - снаряд залетів просто в їхній окоп.
Позивний "Юпі", військовослужбовець:
У мене рука була поранена, велика втрата крові, положив турнікет, потом до брата давай, це вже при відході, бо сначала адреналін, сам не понімаєш, що, де. Це було на одному диханні, я все время другу казав: дивись до брата, дивись до брата.
Після лікування та періоду реабілітації брати знову стали в стрій, хоча в їхніх тілах і досі осколки ворожих боєприпасів. Побратими близнюків поважають і довіряють їм.
Позивний "Серпень", військовослужбовець:
Не скільки довіряємо зброї - скільки довіряємо один одному, зброя - це механізм, а людина та яка працює з механізмом. Якщо людина навчена, людина знає своє діло, то вона буде виконувати свою роботу.
Натепер близнюки продовжують службу в тиловій Черкащині, знову разом, як і все життя.
