Темпи наступу росіян знижуються: що буде далі на полі бою [ Редагувати ]
Інтенсивність наступу армії окупантів знизилася. Про це говорять західні військові аналітики. А відведення ворожих військ із тимчасово окупованої Харківщини вже допускає навіть сам путін. Заявляючи, що цей напрямок вже не є стратегічним для росії. Тож як розвиватимуться події на полі бою далі? Думки колишніх генералів зібрала наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Ситуація на фронті вже починає змінюватися, кажуть західні військові аналітики. Якщо раніше перевага росіян щодо артилерійського вогню була сім залпів до одного, то зараз це вже 3 до 1. Окупанти досі продовжують шукати слабкі місця в українській обороні. Але вже очевидна тенденція до зниження наступального потенціалу армії агресорки. На Харківщині російські сили вже взагалі довший час перебувають в обороні, а ЗСУ контратакують. На цьому напрямку боїв ситуація йде абсолютно не за планом противника. Особливо це стало відчутно після того, як США дозволили застосовувати їхню зброю по російській території. Тобто ідея щодо так званої "буферної зони" цілковито провалилася. Щобільше, військові експерти сумніваються, що наступ на Харківщині мав саме таку ціль. Все-таки значно ймовірніше, що ця атака мала відволікаючу мету.
Мік Раян, генерал-майор армії Австралії у відставці:
Я вважаю, що головною військовою метою Харківського наступу було затягнути резерви в новий бій та відвернути увагу від решти напрямків. Але я не думаю, що це було єдиною метою. путіну було важливо це зробити для домашньої аудиторії, бо наростав тиск знизу - щось робити, адже українці завдавали сильних ударів по Бєлгороду. То він і придумав цю ідею з буферною зоною.
Руперт Джоунз, генерал-майор армії Великої Британії у відставці:
росіяни планували атакувати в тих місцях, звідки українці вивели резерви, щоби захистити північ. Але їм це так і не вдалося зробити. Ми так і не дочекалися повноцінного великого наступу. Тож зараз ми в ситуації, коли Харківський наступ завоював мізерну кількість території. А українці тим часом відштовхують російські сили назад. Вони думали, що зможуть виснажити українців оцим повільним просуванням в лоб, але не вийшло. Чому, та тому що українці продовжують бути неймовірно стійкими захисниками. Вони просто роблять мистецтво з тих обмежених ресурсів, якими володіють.
Стежать західні аналітики й за ситуацією навколо міста Часів Яр. Бої за цю стратегічну висоту тривають вже майже 4 місяці. Експерти відзначають, що українцям вдалося виштовхати росіян, які пробралися в забудову на околиці міста. А взагалі, за даними американської та британської розвідок, травень став найсмертоноснішим місяцем для російської армії. Щодня гинули та отримували поранення від тисячі до тисячі двохсот окупантів. І якщо взяти до уваги, що за місяць у рф вербують близько 25-30 тисяч нових солдатів, то цього заледве вистачає, щоби перекрити втрати. Втім, якраз достатньо, щоби знову і знову відправляти гарматне м'ясо у лобові зіткнення з надією прорвати лінію оборони. Невдачу весняного наступу росіян прокоментував навіть генсек НАТО. Єнс Столтенберг розказав про дуже малі успіхи дуже високою ціною. А очільник Пентагону каже про все меншу ймовірність великого прориву армії окупантів. Що ж до українського наступу, то цього року навряд чи його варто чекати. Поки що немає ані достатньо вояків, ані зброї та боєприпасів для контратакувальних дій.
Руперт Джоунз, генерал-майор армії Великої Британії у відставці:
Українці хочуть мати ефект несподіванки на полі бою, тому нам залишається лише прогнозувати можливий наступ та читати між рядками. Поки що виглядає так, що весна 2025 року була б розумним рішенням. Особливо, якщо зважати на те, що сталося у 2023-му, коли українці не отримали всього необхідного від Заходу вчасно. Тож вони вивчили урок, що варто дочекатися всієї допомоги, ретельно підготуватися, відбити все, з чим росія буде йти протягом 2024-го і тоді піти в наступ у 2025-му.
Мік Раян, генерал-майор армії Австралії у відставці:
На цей час українці проводять операції з формування середовища перед отриманням Ф-16. За останні місяці ми бачили знищення російської ППО, майданчиків запуску ракет ППО, особливо С-400 та С-300, але й навіть С-500 в Криму. А також літаки командування та контролю, тобто українці роблять усе можливе, щоб вирівняти ігрове поле, коли надійдуть ці F-16 разом із західною зброєю.
Однією з головних цілей обіцяного "великого наступу росіян" аналітики називають місто Торецьк у Бахмутському районі. Там вже активізувалися штурми, хоча про масштабні й масовані атаки поки що не йдеться. Знову ж таки для серйозного прориву окупантам потрібні додаткові резерви. А підготувати нові хвилі новобранців не вистачає часу, їх одразу кидають на передову - латати дірки.
