Вогневий вал ворога: як ЗСУ тримають оборону на Покровському напрямку [ Редагувати ]
Ворог продовжує рватися до траси Костянтинівка-Мирноград-Покровськ. Ситуація там вкрай напружена. Наші військові неймовірними зусиллями намагаються стримати ворога, але той рухає перед собою вогневий вал з авіабомб, ракет та снарядів і поволі просувається вперед. На передовій працює наш воєнкор Станіслав Кухарчук. Його ексклюзивний матеріал далі.
Покровський напрямок поблизу села Новоолександрівка. Горизонт від вибухів димить і палає. Росіяни зосередили тут величезні сили, аби прорватись в бік Покровська. І на жаль, їм це хоча й повільно, але вдається. Нашу оборону ворог продавлює вогневим валом зі снарядів та керованих авіабомб. Російські корегувальники в небі постійно.
Станіслав Кухарчук - кореспондент:
Це крило від російського дрона-розвідника - вони висять в небі цілодобово. Ми можемо їх не бачити, але вони є…
Від дронів і ворожих, і наших у небі постійне дзижчання. Тому розібрати, де чий - неможливо. Ось вже два місяці росіяни щосили намагаються пробитися на цій ділянці фронту. Село за селом, посадка за посадкою вони перетворюють на суцільне пекло.
Станіслав Кухарчук - кореспондент:
От зараз за моєю спиною село Воздвиженка, саме за нього зараз точаться найважчі бої. Росіяни намагаються зайти в село, і звідси вже до траси Костянтинівка-Мирноград-Покровськ зовсім не багато - всього чотири кілометри, якщо ворогу це вдасться, то оцей логістичний шлях буде повністю перерізаний.
Від Воздвиженки до мосту - пряма асфальтна дорога. На мапі DeepState видно, як ворог намагається розширити клин у бік траси. Нещодавно росіяни прорвали нашу оборону в районі села Прогрес - їм це потрібно, аби тримати фланги виступу.
Це невеличке село Єлизаветівка. Воно теж на шляху росіян. Відчуваючи наближення фронту, майже всі жителі звідси виїхали. Тепер у покинутих дворах господарюють лише залишені домашні тварини.
Дмитро Павлович із дружиною - єдині, хто залишився у Єлизаветівці. Попри близьку канонаду, виїжджати з села подружжя відмовляється. Їхній страх перед невідомістю - більший за жахіття війни.
А це вже Торецький напрямок майже за півсотні кілометрів від Єлизаветівки. Але ситуація тут така сама. Росіяни намагаються прорватися у місто, бої точаться вже на його околицях. Аби не дати нашим військовим закріпитися, ворог монотонно закидає місто снарядами та бомбами. Тут вже нема жодної вцілілої будівлі.
Попри значну відстань, Покровський і Торецький напрямки - складові одного плану росіян. Це чітко видно на мапі DeepState. Величезний виступ нашої оборони від Мирнограда до Часового Яру, вклиненням у Торецьку та Нью-Йорку ворог намагається розсікти навпіл. Якщо це вдасться, то під загрозою напівоточення опиняться одразу два угруповання наших військ.
Ще навесні Торецьк був відносним тилом - тепер лінія фронту. Стримувати тут ворога нашим бійцям украй важко - росіяни панують в небі. Безліч спаленої техніки на вулицях міста - це результат роботи ворожих дронів.
Ледве зійшло сонце, Андрій ставить на зарядку під прикриттям під'їзду всі наявні ліхтарі. Разом із сусідами він уже більше як місяць живе у підвалі п'ятиповерхівки. Зайвий раз на вулицю люди намагаються не виходити - російські дрони моніторять все - і час від часу в цей район прилітає.
Андрій - житель Торецька:
Сюди наче не... Дивляться, що цивільні. Вчора ось приліт був... Буває по всякому...
Скільки зараз у Торецьку цивільних - достеменно невідомо. Попри вмовляння більшість людей категорично відмовляються виїжджати. Якщо росіяни прорвуться у місто - тут почнуться вуличні бої й жертв серед містян буде багато.
