У Польщі виникає дефіцит робочої сили через скорочення міграції українців [ Редагувати ]
Польщі не вистачає робочих рук. Підприємцям бракує працівників, бо меншає мігрантів, зокрема й з України. Раніше наші громадяни буквально "рятували" ситуацію з робочими місцями в сусідній країні. Тепер же експерти відзначають помітний відтік українських біженців та трудових мігрантів з Польщі до інших європейських країн. Водночас у сусідній країні перебувають щонайменше 950 тисяч біженців з України. Яку роботу в Польщі їм пропонують? Чи змінилися умови для українців у сусідній країні за останні 2,5 роки повномасштабної війни? Про все далі в сюжеті.
Оксана Пестрикова, координаторка Центру підтримки Українського дому:
Що станеться, якщо всі працівники, які працюють на польському ринку праці, просто зникнуть? Мені насувається слово "катастрофа".
Притаманний Польщі стереотип про "дешеву робочу силу" з України - руйнується! Війна змінила портрет нашого співвітчизника, який працює за кордоном.
Наш час дорогоцінний, приїхавши сюди, ми хочемо взяти по максимуму.
Кого шукають польські працедавці? Які умови пропонують? Чому триває боротьба за українців? І як знайти високооплачувану роботу, якщо ти - біженець?
Цезарій Казьмєрчак, Голова Асоціації підприємців і працедавців Польщі, польський менеджер:
Міграція з України принесла нам величезне багатство. Це питання політичне і воля народу. Якщо не буде мігрантів - Польща не буде розвиватися. Бо не буде робочих рук!
У Польщі бракує працівників, бо меншає мігрантів, зокрема, з України. Про це пише авторитетне видання "Rzeczpospolita".
Польща без робочих рук. Проблема тільки загострюватиметься. Підприємці побоюються, що невдовзі їм не вистачатиме працівників. Наплив людей з України сповільнюється, а уряд, під тиском громадськості, може ще більше ускладнити міграційну політику.
Історично так склалося, що саме українські заробітчани в Польщі переважно працювали на сільськогосподарських роботах, наприклад, збиранні ягід чи фруктів. Або на великих промислових підприємствах.
Ферма на заході Польщі, біля міста Познань. Компанію заснували українці. Улітку підприємці успішно зібрали перший врожай малини. Юлія влаштувалася сюди у березні. Бо хотіла попрацювати саме в українській фірмі. Уже невдовзі стала бригадиром. Каже, у міжсезоння ягоду збирають 30 людей. Ось-ось буде другий врожай. Тож потрібно найняти ще стільки само. На таку роботу активно беруть українців: і заробітчан, і біженців.
Юлія Олексієвець, координаторка BigRed:
Людей знайти нам не було важко, коли почалась війна, дуже багато людей виїхало до Польщі. Завжди є люди, які дзвонять постійно до мене, пишуть постійно до мене, запитують про працю. І ми з радістю всіх запрошуємо.
Середня зарплатня за таку працю залежить від показників. Тобто, скільки ягід зібрав працівник. Також є погодинна оплата за догляд за рослинами - близько 23 злотих за годину. Тобто за місяць можна заробити досить пристойну суму - від тридцяти до шістдесяти тисяч гривень. Однак, як виявляється, навіть такі високі зарплати приваблюють не всіх. Але якщо українці знайшли охочих попрацювати, то у польських фермерів цьогоріч справи йдуть не так добре. У сільському господарстві Польщі відверто бракує робочих рук.
Рівень безробіття в країні рекордно низький - менше як 5%. За даними Центрального статистичного офісу Польщі, вільні щонайменше 112 тисяч робочих місць. Тож підприємці все частіше шукають працівників у будівництві, промисловості, транспорті та логістиці. Зростає оплата, а за кожного хорошого робітника потрібно поборотися. Щоб заповнити всі робочі місця, варто запрошувати мігрантів з інших країн, наприклад, країн Середньої Азії, вважає Цезарій Казьмєрчак - Голова Асоціації підприємців і працедавців Польщі.
Цезарій Казьмєрчак, Голова Асоціації підприємців і працедавців Польщі:
Питання міграції, політичні сили бояться про це говорити, потребує відкритої дискусії. Резерви мігрантів з білорусі чи України, культурно близьких нам країн, поступово вичерпуються.
Від початку повномасштабного вторгнення до Польщі перебралося близько мільйона біженців з України. Усі отримали право на працевлаштування без жодних додаткових дозволів. Важливо, що до Польщі також виїхав так званий середній клас українців. Тобто ті люди, хто вже мав солідний досвід роботи у великих компаніях. Вони прагнули знайти роботу, яка б відповідала їхній кваліфікації та досвіду. Однак це виявилося непростим завданням.
Оксана Пестрикова, координаторка Центру підтримки Українського дому:
Є суттєва різниця між довоєнними мігрантами та тими, хто приїхав після 2022 року. Зараз ми бачимо, спостерігаємо, що люди намагаються знайти роботу, яка буде більш-менш стабільною. Однак спостерігаємо, що теж є бар'єри, наприклад, як і 2 роки тому, це мовний бар'єр. Багато людей працює нижче своїх кваліфікацій і є бажання вийти на той рівень, який вони мали в Україні.
Як знайти високооплачувану посаду, якщо ти біженець? Українка Юлія Гусєва приїхала до Варшави на початку війни і одразу запланувала пошук роботи.
Юлія Гусєва, біженка:
Перша співбесіда в мене була в березні 2022 року. 8 березня я пішла на першу свою співбесіду. Ніхто ж тоді не знав, що цей пошук настільки довгий!
Це була лише перша з десятків співбесід. У перший рік війни Юлія працювала з біженцями як волонтерка, але потім знову постало питання про пошук місця праці. Дівчина - випускниця Києво-Могилянської академії і добре володіє англійською. Зрештою через пів року вона знайшла омріяну роботу у великій міжнародній корпорації.
Юлія Гусєва, біженка:
Я працюю в корпорації та працюю з людьми. Переважно це англомовний світ та Європа.
І саме такі, як Юлія, тобто люди з вищою освітою, і потрібні Польщі. Зокрема, ІТ-вці, лікарі, медсестри, акушерки, психологи. І вчителі.
Уперше до переліку затребуваних потрапили педагоги. Через наплив українських дітей, бракує вчителів середніх шкіл і вихователів. Здавалося б, українські викладачі також приїхали до Польщі. Однак часто не можуть знайти роботу, бо не знають польської мови досконало.
Оксана Пестрикова, координаторка Центру підтримки Українського дому:
Не дуже багато місць є для українських вчителів, навіть якщо в польських школах є місця - це мова. Потрібна нострифікація диплома.
Є й позитив: більшість роботодавців у Польщі, як і раніше, дуже доброї думки про українських працівників. Найбільше "наших" цінують за швидку адаптацію та працьовитість.