На Буковині волонтерки шиють адаптивний одяг для поранених бійців [ Редагувати ]
До війни вони шили вечірні сукні. А з початком повномасштабного вторгнення, як можуть, допомагають нашим захисникам. На Буковині волонтерки плетуть маскувальні сітки, шиють тактичні плащі для бійців та адаптовують одяг для поранених. Такі речі полегшують рухи під час лікування та реабілітації воїнів. У волонтерському хабі, який допомагає госпіталям, побувала Ольга Лучек.
У швацькому цеху кипить робота. Майстрині трудяться від самого ранку. Кажуть, часом буває складно, але відпочивати ніколи, бо якнайшвидше хочуть допомогти пораненим бійцям.
Олена Ілляшенко, волонтерка:
При пораненні з них зрізається весь одяг, вони залишаються голенькими. Щоб хоча б якось їх прикрити, ми зробили адаптацію для футболочок, ось, якщо йде поранення там рука чи на животику, що немає можливості так одіти, от вона розстібується і застібується так, і одна сторона й інша. Це шортики, також з однієї сторони адаптація, шо можна одягнути, якщо поранення, і так само з другої сторони, одягаються як памперс.
А ось на ці набори вже чималий попит. З настанням холодів майстрині закупили фланелеву тканину для пошиття адаптивних штанів.
Олена Ілляшенко, волонтерка:
От коли крапельниці ставлять, аби вони не тримали це все в руках. Це для цього у нас великі кармани. І також ми зробили штанці на культю, як обрізана ніжка, тут зашито, не знаємо, який розмір має бути, тому зробили затяжечки.
Унаслідок поранень та ампутацій, у захисників нерідко виникають труднощі з підбором одягу. Більшість речей мають суцільні шви та застібки, що створює додаткові незручності. Тому по адаптивний одяг у цей волонтерський швацький центр звертаюся з різних областей нашої країни.
Тетяна Данилюк, волонтерка:
Забезпечують і шпиталі, і звичайні лікарні, де зараз знаходяться наші захисники по всій Україні, це і стабілізаційні пункти, це і реабілітаційні центри. Тобто вся Україна до нас звертається.
Волонтерки розповідають: коли отримують фотовідгуки від поранених бійців - емоції стримати важко.
Олена Ілляшенко, волонтерка:
Радість і біль. Біль за те, що мені краще розробляти весільні сукні, скажу вам правду, але мені приходиться робити те, що зараз потрібно. Душа болить. Серце крається. Хочеться пошвидше, щоб ці наші герої святкували весілля, і я шила їхнім нареченим весільні сукні.
У швацькому просторі шиють речі й для військовослужбовців на фронті. Ось такі тактичні плащі можуть слугувати бійцям навіть як палатка, бо захищають від негоди, завдяки широкому крою зовсім не сковують рухів.
А ще у волонтерському хабі працює шафа доброти. Тут можуть отримати теплий одяг, взуття чи навіть постіль усі, хто цього потребує. Яна якраз сортує речі. Жінка евакуювалася з Вовчанська понад два з половиною роки тому.
Яна Радченко, волонтерка:
За місяць до нас прийшло вже більше ста людей, хотя працюємо ми тільки 3 рази на тиждень по 2 години. Люди як долучаються, приносять речі, місцеві допомагають нам, так і приходять місцеві, і ВПО й отримують речі.
А ось тут в кінці коридору для наших захисників плетуть маскувальні сітки.
Галина Розгонюк, волонтерка:
За трошки більше пів року ми сплели на сьогодні 73 сітки, а це більше 1800 квадратних метрів. Тобто ми не рахуємо сітки, от це одна сітка, але ми її по розмірах сплітаємо у 2 сітки таких, 3 сітки залежно від того, яке замовлення.
Цей волонтерський простір часто називають вуликом, бо всі тут безупинно трудяться, аби допомогти тим, хто боронить Україну.
Наталія Цимбалюк, міський голова м. Новодністровськ:
Сприяємо, виділяємо приміщення, допомагаємо з оплатою комунальних послуг, якщо потрібно закупити якісь необхідні речі, матеріали, час від часу долучаємося. У нас є співпраця і надзвичайно приємно, що в громаді є люди, які не залишаються осторонь і роблять все для того, щоб наблизити нашу країну до перемоги.
