За плечима по 2-3 ротації у пекло: історія 9-го прикордонного загону [ Редагувати ]
Авдіївка та Красногорівка. Битва за коксохімічний завод. Знищення ворога під Вовчанськом. Бойові прикордонники несуть службу не тільки на рубежах нашої держави, а й в найгарячіших точках лінії бойового зіткнення. За плечима військовослужбовців комендатури швидкого реагування 9-го прикордонного загону імені Січових Стрільців по дві-три ротації у зону бойових дій.
Нещодавно бійці повернулися з Харківщини. Там стримували окупанта у найгарячіші три місяці його наступу. Як вдалося відстояти позиції і як билися з окупантами - знає Сніжана Сидорук.
Олександр - командир бойового підрозділу 9-го прикордонного загону імені Січових Стрільців. Зі своїми бійцями він там, де ворог наступає.
З листопада минулого року по лютий поточного разом з побратимами стримували навалу агресора у Красногорівці та Авдіївці. Тоді ці міста росіяни просто стирали з лиця землі.
Прикордонники нищили ворогів, щойно тільки ті задумували сунути на їхні позиції. А під час штурму окупантів наші захисники трималися до останнього і знаходили сили дати відсіч.
Олександр, командир відділу прикордонної служби:
Перший штурм хлопці відбили. Було знищено дві одиниці БМП за допомогою "Стугни" й ФПВ. Після цього буквально через пів години після відбиття штурму дану позицію орки закидали ФПВ-дронами. Ми звели всі, які в нас є вогневі засоби. Ми просто цю позицію знищили.
В Авдіївці билися за коксохімічний завод. На той час, згадують воїни, лише міцні підвали підприємства рятували.
Олександр, командир відділу прикордонної служби:
Вони просто завод стирали КАБами, тобто сьогодні дивишся п'ятиповерхівка стоїть, завтра з тої п'ятиповерхівки один фундамент та каміння - будівля знищена.
Олександр з позивним "Парламент" - один з тих, кому вдалося вийти з оточення. Вже прощався з життям, але допоміг дощ. 25-го січня цього року, згадує боєць, саме погода зупинила наліт ворожих дронів, і йому з побратимами вдалося вирватися з пазурів окупанта.
Позивний "Парламент", прикордонник-мінометник:
Тяжко згадувати. Сімнадцять годин вели ми бой. Зайняли кругову оборону і трималися. Подзвонив до мами, сказав, що, напевно, все, через 20 хвилин пішов дощ. Не літали дрони, та й ми під їхнім кулеметним гніздом вийшли. Нас сімнадцять людей вийшло.
"Парламент" у прикордонній службі вже два роки. До повномасштабки працював лісівником на своїй рідній Житомирщині. Нині у ЗСУ він мінометник.
Місяць тому його підрозділ вийшов з-під Вовчанська. Мінами нищив ворога і його техніку, а ще помстився за полеглих побратимів.
Позивний "Парламент", прикордонник-мінометник:
За 22 дні я викинув 92 міни. Так, трошки було тяжко, але потім нам спалили позицію, по нас почав відпрацьовувати танк і ФПВ. Але, слава Богу, всі живі, здорові - ні одного "двохсотого", ні "трьохсотого"...
Під Вовчанськом прикордонники тримали посадку упродовж цілого літа, аби ворог, який проривався у місто, не зміг зайти в тил нашим армійцям.
Дмитро - водій-механік підрозділу. Боєць з-під Олевська із позивним "Бурштин".
Позивний "Бурштин" - прикордонник, водій-механік:
Їдеш з гордістю, їдеш, везеш хлопців на позиції, щоб вони могли обороняти нашу державу. Так само в бронетехніку. Я можу дуже багато навантажити БК, щоб хлопці могли випалювати ворога з нашої країни.
До початку великої війни Дмитро був у Польщі. Покинув навчання і став на захист України. Його батько теж в ЗСУ.
Позивний "Бурштин" - прикордонник, водій-механік:
Це, скажімо так, мабуть, кожного вибір, але я захотів захищати свою країну. Тому я повернувся, і про це зараз не жалію взагалі.
І "Бурштин", і "Парламент" служать у відділі Олександра. Сам командир з Рівного. Офіцерові - 30. Прикордонник одружився в лютому 2022. У нього вже народилося двоє дітей. Заради них і воює.
Олександр, командир відділу прикордонної служби:
Зараз саме ПКШР, тобто прикордонна комендатура швидкого реагування, виконує безпосередньо свої прямі обов'язки - захист Батьківщини. У мене є хлопці, які якщо їде танк, то він може вилізти з РПГ і вистрілити прямо в лоб. От настільки люди віддані своїй справі.
Зараз хлопці на перепочинку. День захисника відзначають на кордоні з білоруссю. Щойно буде наказ, прикордонники знову рушать туди, де треба вибивати ворога за наші рубежі.
Не зважаючи на свята, ми повинні пам'ятати про наших Героїв, які загинули, віддали життя за нашу свободу, і за яку ми повинні далі боротися.