У Києві пройшла презентація документального фільму "ZЛО" [ Редагувати ]

У будинок моєї знайомої потрапив "Шахед", коли вони спали. Не вижив ніхто. Ще одна смерть і болюча рана в моєму серці.

Це уривок фільму "ZЛО". Двогодинна документальна стрічка розповідає про причини нападу росії на Україну. Автори аналізують наслідки дій агресора для нашої держави та світу, міркують, що треба для закінчення великої війни.

Олена Мошинська, режисерка документального фільму "ZЛО":

Коли ти знаходишся тут і бачиш це на своїх очах, коли ти ховаєш близьких тобі людей, коли ти бачиш дуже багато матеріалу, який знімають свідки - ти не можеш мовчати, ти повинен розказати про це світу.

Робота над фільмом тривала два роки, зазначає режисерка. До його створення долучили українських і закордонних посадовців, істориків, філософів.

Сергій Дацюк, філософ:

Документалістика під час війни зробила сильний крок вперед. До цього це були просто розповіді, які залишалися як емоційно окреслені. Документалістика підсилює емоційну окресленість, тому претендує на залишення в колективній пам'яті багатьох фрагментів - не цілого. Тому що ціле народжується в певній дистанції від війни.

Щоби провести паралелі між минулим і сьогоденням, автори стрічки використали матеріали ще з періоду Київської Русі та до наших днів.

Жігімантас Павільоніс, заступник голови Комітету у європейських справах Сейму Литовської Республіки:

путін - патологічний брехун. Його імперія збудована виключно на брехні. путін як і Гітлер опирається на пропаганду. Гітлер почав свою війну з пропаганди, з промивання мізків людям, налаштування їх один проти одного, і росія робить те саме, що колись робила нацистська Німеччина.

Олена Мошинська, режисерка документального фільму "ZЛО":

Ми хочемо донести, що коли зло не поборене, коли воно віками процвітає, коли всі миряться з брехнею, знаючи, що це відверта брехня, коли всі закривають очі на брехню, то ця брехня перетворюється на велике зло. А зло - це жертви, кров, вбивства і смерть.

Одна з героїнь фільму - педіатр Світлана Онисько. Як і багато її колег по лікарні "Охматдит", з початком повномасштабного вторгнення жінка залишилася на роботі. А отже, не з чуток знає про життя медичного центру в умовах війни.

Світлана Онисько, лікар-педіатр лікарні "Охматдит":

Лікарня не зупинялася ні на один день. Летіли ракети, вуличні бої були - ми працювали. Ми ставили крапельниці дітям в укритті, ми дітей носили на обстеження, проводилися всі маніпуляції - КТ, МРТ, бронхоскопії. Тобто ми працювали не у звичному режимі, але в повному обсязі. І це хотілося показати людям. Оскільки ти увесь час в напрузі, за себе тобі не страшно. Тобі страшно не встигнути надати допомогу дитині, яка це потребує.

Сила духу українського народу - один із лейтмотивів документального фільму. І приклади цього можна було побачити не тільки на полі бою, а й у цивільному житті. Розповідає Валерій Сушкевич, також учасник стрічки.

Валерій Сушкевич, Президент Національного комітету спорту інвалідів України:

На початку війни ми змогли виїхати на Паралімпійські ігри в Пекіні. Ми вигнали тоді рашу і її сателіта з Паралімпійських ігор в Пекіні на початку війни, і здобули друге місце у світі після господаря - Китаю. І це ми тоді робили.

Будь-яке зло має дістати справедливе покарання, роблять висновок автори фільму. А це вже справа не лише України, а й усього цивілізованого світу.

Олена Мошинська, режисерка документального фільму "ZЛО":

Світ бачить з екранів дуже локальну історію, яка відбувається десь. Світ не розуміє, що це прийде до них, якщо Україна не вистоїть - прийде до них. Тобто наш фільм - це така маленька інструкція, як нам всім жити далі.

Нині у планах творчої групи, що працювала над фільмом "ZЛО", охопити якомога більшу аудиторію глядачів. І в Україні, і за кордоном.