Українці економлять на продуктах: як змінилися звички людей харчуватися під час війни [ Редагувати ]
Понад половина українців почали вибирати дешевші продукти. І навіть більше: виявилося, що стільки само наших співвітчизників взагалі змінили харчові звички з початком великої війни. Про це свідчать дані останніх соцопитувань.
Ворожі атаки, економічна нестабільність, зменшення доходів з одночасним зростанням цін. Люди, хто як може, пристосовуються до реалій життя. Тож як зараз харчуються українці? І хто заощаджує більше - з'ясувала Олена Логінова.
- Добрий раночок. Що будемо снідати сьогодні? - Ну, дивись, можемо яєшню посмажити, можемо з тобою авокадо-тости зробити, а є гомбовці.
Гомбовці – традиційний десерт закарпатської кухні. Складається переважно з сиру. Ірина часто готує такий смаколик доньці Мілені на сніданок. Адже всі продукти для цього є в холодильнику.
Ірина Ковальчук, жителька Ужгорода:
Завжди у холодильнику яйця, кисломолочні продукти. Сир моцарела, інші сири, бо в нас різні вподобання. Чоловік любить ковбаску, я не їм.
Сім'я Ковальчуків дотримуються правил здорового харчування. На зАаупи ходять раз на тиждень. Продукти у списку майже завжди однакові - каже господиня. Змінюється лише сума у чеку.
Ірина Ковальчук, жителька Ужгорода:
Ціни ростуть постійно. Звернула увагу, що от в тиждень, якщо раніше тратили 2000, то зараз, навіть за останні пів року, 3, напевно, тисячі. Стежу за акціями, раніше може не задумувалася, наприклад, на морепродукти, я люблю дуже рибу.
І хоча ціни на улюблені продукти щоразу зростають, Ірина каже: на їжі не заощаджує. А ось відвідувати ресторани стали рідше, ніж до війни...
Таких людей як Ірина, котрі можуть дозволити собі не економити на їжі, в Україні дедалі менше. Війна, стрес, нестабільність, зниження доходів - основні чинники, які впливають на зміну наших харчових звичок.
Павло Кутуєв, професор соціології:
Доходи населення падають через оці всі фактори, і це не може не позначатися на тому, що люди починають економити, і, на превеликий жаль, економія на їжі - це те, що нам доступне, і це перший крок, так би мовити, до збереження коштів. У чому це полягає? Це полягає у погіршенні нашого раціону...
Олег Пендзин, експерт з економічних питань:
До війни ми витрачали 40 % сімейного бюджету на харчі, зараз витрачаємо порядку 50%. При тому, що середньоєвропейська сім'я витрачає від 12 до 18%.
Олена Логінова, кореспондентка:
Готувати вдома чи купувати готове, на яких продуктах економите, а на яких ні. Як змінилися звички українців харчуватися під час повномасштабної війни - ми з вами в одному із київських супермаркетів, подивимось, на що зараз найбільший попит у людей.
Здавалося б, покупців навколо багато. Але з великими пакунками чи наповненими ущерть візками ми не зустріли нікого. Схоже, покупці беруть всього потроху. І особливо старші люди.
- На картоплі економимо, бачили ціну, 41- 45 грн за кілограм...
- А на чому економите, на яких продуктах? - Делікатеси не купуємо. Ось, бачите, купив голову судачу... Буде юшка гарна...
- А я у вас є можливість м'ясо купити, скільки хочете, от на чому ви економите? - На всьому економлю... Навіть на хлібі!
За даними соцопитування, щоби менше витрачати коштів, майже 50% українців частіше готують страви вдома, приблизно стільки само людей взагалі вживає менше їжі або шукає нові ощадливіші способи приготування. Понад 20% респондентів купують напівфабрикати. Найбільше українці заощаджують на кондитерських виробах, рибі та морепродуктах. Менше економлять на хлібі, олії, борошні, крупах, овочах.
Олег Пендзин, експерт з економічних питань:
Коли ми говоримо про зміну структури споживчого кошика українця, вона змінилася, серйозно змінилася в сторону дешевого сегмента нашої споживчої корзини. Ми стали менше їсти висококалорійних продуктів, у нас практично щезли з раціону горіхи, мед. Водночас дуже сильно виросла доля низькокалорійних, але дешевих продуктів.
Харчові звички українців змінилися ще й залежно від соціальних груп. Ось погляньте на ці черги до прилавків з готовою продукцією. Якщо старше покоління заощаджує і частіше готує вдома, то молодь схиляється до готової кулінарії. Та й економією на харчах вони здебільшого не переймаються.
- Я навпаки беру більше готове, тому що більше працюю, і нема часу на те, щоб готувати вдома.
- Я не дуже слідкую за ціновою політикою, яка була пів року тому, рік тому...
- В цілому ціни, звичайно, виросли, але стараюсь не економити на якісних продуктах.
Олена Логінова, кореспондентка:
А я хочу додати про свої особисті звички харчуватися. Під час війни я стала більше купувати готову продукцію через брак часу, сьогодні замовила собі пообідати та повечеряти.
Дайте мені, будь ласка, моє замовлення... Ось я замовила собі на обід та на вечерю кашу та м'ясо, в мене на 120 грн.
Павло Кутуєв, професор соціології:
Безумовно, за таких умов кризових, страждають люди старшого віку, які перебувають на пенсії через обмеженість тих пенсійних грошових виплат, і інфляція - підвищення цін на продукти харчування. Молодь дуже схильна до того своїм таким мобільним способом життя, щоб не готувати вдома, їсти десь на стороні.
Українці змінили звички харчуватися не тільки тому, що продукти подорожчали. Серед важливих чинників - тривалий стрес і тривожність через агресію росії. Тож особливо серед молоді спостерігається харчування "нездоровою" їжею - кажуть експерти.
Їм раз в день. Так, можливо, через стрес, або я не знаю, що впливає, сильно великого бажання їсти немає, зазвичай, купується пачка макаронів і їсться.
Наталія Наумова, кандидат біологічних наук, член Асоціації розладів харчової поведінки:
З початком повномасштабного вторгнення ситуація загострилася, вона загострилася й у вразливих верствах населення, і у підлітків... Харчування стало абсолютно хаотичним, також можна сказати нападоподібним, з емоціогенним таким переїданням. Коли ввечері й вночі, коли людина відкриває холодильник, з'їдає абсолютно все.
Та навіть у цих складних умовах фахівці радять бути уважними до свого харчового раціону. Щоб заощаджувати, раціонально використовувати свій бюджет і намагатися частіше готувати вдома.
