На нього скинули пів десятка боєприпасів: історія сапера [ Редагувати ]
Аби врятуватися від російських дронів, він змушений був вдавати з себе загиблого. На сапера 141-ї піхотної бригади ворожі безпілотники скинули зо пів десятка боєприпасів. Тоді воїн зазнав поранення та пів року пробув на лікуванні. До війська чоловік уже повернувся на протезі. Каже, попри все, вирішив службу не полишати. Неймовірну історію Зіновія з Івано-Франківщини переповість Інна Гогой.
39-річного Зіновія з Івано-Франківщини повномасштабна війна застала в Чехії, де працював на будівництві. Одразу вирішив: повернеться додому. Згодом мобілізувався. У лавах 141-ї піхотної бригади він сапер, виконує завдання із захисту та розмінування територій. Каже, ворожих мін на Запорізькому напрямку чимало.
Зіновій, військовослужбовець 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Тут "тмки", "монки", більше так, це "озмки". Цих "лєпєстків", цих "пфмок" тут майже їх немає, але, буває, є.
Захисник розповідає, виконувати завдання потрібно уважно, а головне дуже швидко. Адже в небі постійно кружляють ворожі дрони.
Зіновій, військовослужбовець 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Треба завдання виконати й щоб дрон не засік, бо зараз уже інша війна іде, зараз тільки дронами.
Одного разу російські безпілотники таки вполювали сапера і трьох його побратимів та почали скидати боєприпаси.
Зіновій, військовослужбовець 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
На мене вони разів 6 кидали. От Бог мене зберіг, я ще втік, ну, он більшість по ногах. Мене ще догнав і ще докидав, добивав, я вже притворився було, що є мертвим, я заліз під БТР і вони там ще подивились на мене, о, думають, вже "200", а я потім повз, поранило руку осколками, я іти не міг, я вже так почав котитись.
Тоді Зіновій втратив ногу. Пів року провів у лікарнях та шпиталях. Зараз військовику встановили протез. Спочатку було важко до нього звикнути і морально, і фізично.
Зіновій, військовослужбовець 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Різне було зразу на цих милицях ходити в лікарню, а потім якось так.
Та захисник знайшов у собі сили впоратися з труднощами. Попри травму і можливість списатися, сапер повернувся на службу. Під час нашої зустрічі йому вручили відзнаку від Міноборони. Завжди підтримують і побратими.
Григорій, військовослужбовець 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Це людина просто з великої букви. Я його дуже сильно поважаю і люблю, це мій друг на все життя. Він не то що надійний, я можу на нього покластися і він може на мене покластися, я завжди його буду підтримувати й він мене.
Та й сам Зіновій не уявляє життя без армії та бойових товаришів. Бійцям, які так само, як і він, дістали на війні поранення, радить не занепадати духом і шукати сили на відновлення.
