Веслування на ялах: як проходять реабілітацію ветерани на Одещині [ Редагувати ]
Гребіть! Це допомагає під час реабілітації та дає організму позитивний адреналін. На Одещині ветерани війни, які зазнали важких поранень, зокрема й ампутації, веслують на ялах. А днями навіть привезли свої перші медалі з Чемпіонату Європи, що відбувся у Греції. Подробиці у наступному матеріалі.
До початку повномасштабної війни Денис був звичайним одеським підприємцем. На фронт пішов добровольцем, був розвідником у бригаді "Кара-Даг" Нацгвардії, там отримав позивний "Єврей". Про його неймовірну історію можна писати книжки.
Так, трошки в пеклі побув, навіть от забувся. І мені здається, що це якийсь сон був, що наче не зі мною, якщо чесно.
Під час контрнаступу на Запорізькому напрямку позицію Дениса ворог закидав зарядами отруєного газу та гранатами. Йому відірвало ногу, потім втратив і другу. Одинадцять днів, разом з пораненим побратимом, виживали та ще й відбивали атаки противника: хлопців вважали загиблими. Найважчим випробуванням була відсутність води.
Денис, ветеран російсько-української війни:
Коли долає спрага - ти забуваєш навіть за поранення. Хочеться пити, ти хочеш пити, тому що ти висихаєш і вмираєш.
Врятували їх бійці зі свого ж підрозділу, які прийшли штурмувати бліндаж. Звернулися до хлопців російською, вимагали здатися, на що Денис відмовився та додав вирішальну фразу.
Денис, ветеран російсько-української війни:
- Слава Україні! - Хто такий? - "Кара-Даг". І чую звідти – це було таке щастя, це для мене незабутній момент: і я "Кара-Даг"! - Хто ти такий, позивний? - "Єврей", розвідка, говорю, "Кара-Даг", четвертий батальйон.
Сьогодні разом з іншими ветеранами, які дістали важкі поранення, Денис на тренуванні. Команда займається веслуванням на ялах. Для людей з ампутованими кінцівками шлюпка обладнана спеціальними сидіннями з фіксацією корпусу.
Мені тут дуже зручно – це я вдома. Зад треба мати кріпкий, щоб це не натирало, зараз побачите, як ми веслуємо!
Тут важлива командна робота та дисципліна – у ветеранів, звісно, з цим все гаразд. Тренер вигукує команди – хлопці веслують. Дехто навіть без однієї руки.
Хоп! Занесли!
Підлаштовуватися один під одного ну, і тренуватись, напрацьовувати синхронність, злагодженість - і будуть результати.
І результати вражають. Лише за пів року команда вже призер міжнародних турнірів. Минулого місяця на Чемпіонаті Європи в Греції хлопці посіли друге місце в категорії "Мілітарі адаптивне веслування", а потім ще й пройшли марафон у п’ятдесят кілометрів на відкритій воді.
Денис, ветеран російсько-української війни:
Враження, ну, от зараз осінь, не можна показати м’язи, враження такі: кріпкі враження, сильні враження! Така реабілітація, от чесно: ніде я ж був, не в одному реабілітаційному центрі, ніде такої реабілітації коліна чи суглобів, щоб м’язи так опрацювались, щоб так продихався і розкрився – ніде такого не було!
В основу реабілітації покладений ефект позитивного адреналіну: систему розробили фахівці НАТО. Це коли людина не просто займається спортом, а бере участь у змаганнях, має стимул до тренувань та отримує відповідне емоційне піднесення.
Віталій Голодок, керівник благодійної організації "Україна – це ми":
Концепція позитивного адреналіну – це система змагань, підготовка до цих змагань, потім безпосередньо участь в змаганнях, безпосередньо бажання перемагати, безпосередньо бажання бути на п'єдесталі – оце все й спонукає до того, щоб організм повністю відновлювався.
Самі ж ветерани кажуть: командна робота та прагнення щоразу підвищувати планку – розвантажує ще і психологічно.
Євген Каус, ветеран російсько-української війни:
От в човні шість осіб і шість повинні працювати як одне ціле. Це дуже круто впливає на психологічно-моральний стан самих ветеранів і вони тут серед своїх, це дуже прикольно: є і про що поговорити, і провеслувати. Веслуємо – просто морально відпочиваємо.
Тренується команда двічі на тиждень, після заняття на воді – силові вправи у тренажерному залі. Бо веслування – це не лише злагодженість дій, а ще й витривалість організму.
Іван Басюк, ветеран російсько-української війни:
Бо старти загалом на чемпіонаті – це два по двісті чи до п’ятисот метрів, там більше потрібно пікове навантаження зробити. У нас і ноги повинні бути міцними, і поясниця, і спина вся, і руки – загалом, всі м’язи.
Попереду у веслувальників нові чемпіонати та марафон протяжністю сто кілометрів. Єдине, нарікають, усі витрати на поїздки збирають по благодійниках, тому сподіваються отримати підтримку і від держави.
