Спінальні травми через війну: як медики ставлять бійців на ноги [ Редагувати ]
Через бойові дії в Україні збільшується кількість спінальних травм, тобто уражень спинного мозку. Третина хворих - військовослужбовці. Людина стає прикутою до ліжка і не може виконувати звичні дії самостійно.
Втім лікарі кажуть, шанси стати на ноги є. Але необхідна комплексна реабілітація. Що роблять львівські медики, щоб покращити ситуацію та провести комплексну реабілітацію? Наш матеріал далі.
Ерготерапія, фізична терапія, вправи для мовлення і дихання - це щоденна робота для людини, у якої пошкоджений спинний мозок. У Першому львівському територіальному об’єднанні кажуть: третина військовослужбовців з такими травмами. 22-річний боєць Володимир на мотоциклі повертався з чергування на позиції. Аж раптом на дорогу вихопився собака.
Володимир Жмуренко, військовий:
Вискочив він прямо переді мною, точніше на мене. І виходить, через нього я полетів уперед.
Майже 6 місяців Володимир на кріслі колісному. Зміцнює м’язи плечей, спини й рук. Реабілітація може тривати півтора року.
Володимир Жмуренко, військовий:
Як кажуть в армії: "Сподіваємось на краще – готуємось до найгіршого". Я, звісно, розумію, що є шанс встати й не встати. Вже придумав собі попередній план на майбутнє в гіршому випадку. У кращому – повернусь до армії.
Як краще відновлювати таких пацієнтів, обговорюють у Львові на першій конференції зі спінальних травм. Сюди з’їхалося понад 500 фахівців з України, Європи та США. 2 тижні лікарі перебували у львівських медзакладах. У Каліфорнії, де працює фізична терапевтка Ліза Керол, люди стають прикутими до ліжка - здебільшого через вогнепальні поранення.
Ліза Керол, фізична терапевтка (США):
Ми споглядаємо, як українці адаптуються і вносять зміни до сучасних реалій. Ці ситуації можуть відрізнятися від тих, з якими ми стикаємось у наших країнах. Тож ми переймаємо одне в одного досвід: "Гаразд, ось, як ви це робите тут. Чудово, з'ясуємо на основі того, що ви тут робите, чи можемо щось додати до цього?"
Павло Козак сів на крісло колісне ще у дитинстві через нещасний випадок. Та завдяки зусиллям став майстром спорту і чотириразовим чемпіоном світу із жиму штанги лежачи. Зараз мотивує таких людей, як сам. За 25 років досвіду каже: до реабілітації слід підходити комплексно.
Павло Козак, реабілітолог, ментор:
Це є власне робота команди фахівців, до якої можуть бути залучені хто завгодно. Починаючи від нейрохірурга, уролога, психотерапевта. Але без взаємодії між членами команди, між пацієнтом, між опікунами, результат не буде таким високим.
В одній із львівських лікарень для найтяжчих пацієнтів планують відкрити відділення реабілітації. Саме до такої роботи іноземні фахівці готували наших лікарів. Палати оснащені ВАК-системами - це катетери й зонди для відведення рідини. Ліжка можна регулювати для уникнення пролежнів.
Усе обладнання привезли з-за кордону, досі в Україні такого ще не було. Однак більшість часу пацієнти перебуватимуть не в ліжках, а в реабілітаційних залах за тренажерами. У лікарні кажуть: через війну кількість цивільних і військових зі спінальними травмами зросла.
Ігор Кошівка, заступник директора з реабілітації Першого ТМО м. Львова:
Скажімо, лікування є, тому що нейрохірургічне відділення є по всіх великих містах, а насправді немає реабілітаційних відділень надто багато, які можуть запропонувати ці послуги.
Попередньо, підготувати відділення планують до березня. Воно розраховане на 20 важких пацієнтів з ураженим спинним мозком.
