Щодня рятують десятки поранених: як працюють військові медики [ Редагувати ]
Вони ризикують собою, аби витягати з того світу побратимів. Військові медики щодня рятують десятки поранених. І перше місце, куди з поля бою потрапляє пацієнт, фронтовий стабілізаційний пункт. Як працюють фахівці спільного стабпункту 5-ї окремої Київської штурмової бригади та 100-ї окремої механізованої бригади - дивіться в сюжеті, створеному за матеріалами Командування Сухопутних військ.
Все починається з тих дверей. До нас приводять поранених, деколи ще й хворих, якщо людина занедужала.
Христина Сьомова, старша медсестра лікувального відділення 5-ї окремої штурмової Київської бригади:
Тут ми приймаємо "легких". Те, що називається, наприклад, акубаротравма або, в принципі, гостра реакція на стрес. Приймаються тут, тут працюють медсестри, лікарі. Це що стосується "легких".
Кімната з чотирма кушетками. Поряд - ліки й медичне обладнання. Це прифронтовий стабілізаційний пункт недалеко від Краматорська. Сюди доправляють поранених бійців з передової.
Христина Сьомова, старша медсестра лікувального відділення 5-ї окремої штурмової Київської бригади:
У нас переважають вогнепальні осколкові поранення різної тяжкості, мінно-вибухові травми, особливо, коли стають на "пелюстки". Крім того, зараз стало холодно - обмороження вже не є рідкістю. Очікують ще в стані поранення, не рухаючись, замерзають, наша задача ще й відігріти.
Тож воїнів насамперед переодягають у сухе. Тяжкопораненим проводять протишокову терапію. Подеколи стабпункт перетворюється на реанімацію.
Христина Сьомова, старша медсестра лікувального відділення 5-ї окремої штурмової Київської бригади:
Бували у нас випадки, коли "важкі" були на всіх столах, ще в коридорі були хлопці "середні", тобто доводилося оперативно працювати, правильно, влучно сортувати. Тобто все починається з сортування поранених.
Позивний "Езоп", начальник евакуації медичної роти 100-ї окремої механізованої бригади:
Ви знаєте, як лікар, відслідкував, зважаючи на те, що досить швидко, я повторюю, часто евакуація відбувається, мабуть, адреналін працює, тому що бачу чудеса. Я розумію, що, можливо, потім людям буде складно фізично й морально, але, прибуваючи сюди, дуже багато людей, бійців демонструють чудеса терпіння, виносливості.
Поранених сюди найчастіше привозять увечері. У сутінках ворожим дронам важче розгледіти цілі, а отже, евакуювати бійців безпечніше.
Христина Сьомова, старша медсестра лікувального відділення 5-ї окремої штурмової Київської бригади:
У нас чергують анестезіологи, хірурги, медсестри, фельдшери. Відповідно, такими невеличкими групами ми починаємо роботу з пораненими. У нас є все необхідне, щоб гарно, влучно, на високому рівні рятувати життя. І могти справитись з дуже складними ситуаціями.
Перший медичний документ, який одержує пацієнт, це так звана "сотка" - форма сто.
Віктор Гінчук, санітарний інструктор евакуаційного взводу 100-ї окремої механізованої бригади:
Заповнюємо паспортні дані, з якого він підрозділу, дату народження, час отримання травми, медикаменти, які він отримав у нас, на стабілізаційному пункті, і з цим документом він відправляється на етап подальшого лікування. Корінець сотої форми лишається у нас, сота форма відправляється з пораненим.
Лише після того, як поранений отримує першу допомогу, його перевозять до госпіталю.
Христина Сьомова, старша медсестра лікувального відділення 5-ї окремої штурмової Київської бригади:
У нас свої групи евакуації, вони забирають пацієнта й везуть його на подальші етапи евакуації.
