У Кам'янці назріває скандал через демонтаж Пушкіна і Чайковського [ Редагувати ]
У місті Кам'янка на Черкащині назріває культурний скандал. Місцеві історики та науковці наполягають на демонтажі пам'ятників Пушкіну, Чайковському та російським декабристам у центральному парку міста.
Але міська влада вперто пручається. І це попри закон про деколонізацію. Посадовці впевнені, що нічого поганого для України саме ці росіяни не зробили, навіть навпаки прославили місто. Більше про все у сюжеті Станіслава Кухарчука.
Пані Наталя проводить нам екскурсію експозицією Кам’янського музею. Присвячена вона визвольній боротьбі холодноярців із комуністами на початку 20 століття. Місто Кам’янка відігравало у ній визначну роль. У нинішньому приміщенні музею більшовики організували тоді штаб карального органу ЧК. Тут катували й вбивали українців, але для їхніх нащадків – це маловідома історія. Її совєти у середині минулого сторіччя прикрили іншою, зручнішою. Краєвид із вікна колишньої катівні науковицю відверто дратує: через дорогу парк імені російських декабристів.
Наталія Пугач – старший науковий співробітник історичного музею Кам’янського державного історико-культурного заповідника:
Далі там видніється пам’ятник власне декабристам, зліва видніється пам’ятник Пушкіну... Ну, воно поєднується – ЧК, Пушкін… Це все росія… Воно дуже зв’язане, і багато людей цього не розуміють. Як кажуть: спочатку іде Пушкін, російський балет, а потім російські танки.
Ворожі танки до Кам’янки хоч і не дійшли, але "руським духом" у центральному міському парку просякнуто все. Діячі російської культури, яким встановлені пам’ятники, справді, хоч і не часто, але творили та відпочивали в маєтку поміщика Давидова у малороській глибинці. Але чомусь саме з ними зараз і ототожнюють Кам’янку.
Пам’ятник Пушкіну, ось декабристам, там трохи нижче Чайковському радянська влада встановила в Кам’янці ще в сімдесятих роках минулого століття. Але навіть після набуття Україною незалежності, своїм культурним спадком росіяни продовжували опікуватись. Тут щороку, до 2014, відбувались заходи присвячені російському поетові та російському композиторові… І фінансувались вони коштом державного росзарубіж фонду. Для кремля було потрібно, щоб колишня колонія не забувала історію колонізації.
І до осені минулого року монументи російських діячів навіть охоронялись українським законом. Допоки Міністерство культури не виключило їх з реєстру пам’яток. Щоправда, дехто з містян виконувати закон про деколонізацію почав значно раніше…
Бачите, що такий відтінок багряного кольору, плюс залишки оцих зеток, веток … Його вже разів 5 фарбували.
Науковець Олександр Мушта каже: за законом України про деколонізацію, ці пам’ятники треба давно вже прибрати з публічного простору. І працівники історико-культурного заповідника готові це зробити. Але опирається міська влада Кам’янки.
Олександр Мушта – завідувач меморіального музею "Зелений будиночок" Кам’янського державного історико-культурного заповідника:
Ми готові… Ось зараз, ось зараз. Та вже давно б знесли, але, ви знаєте, яка позиція – міська громада, влада говорить, що без них цього не робить.
Так віднедавна щодня о дев’ятій ранку кам’янчани хвилиною мовчання вшановують полеглих у російсько-українській війні. Але такі скорботні заходи не заважають чиновникам захищати пам’ятники російським діячам. Міський голова впевнений: Пушкін, Чайковський та декабристи – це невід’ємна історія. Нічого антиукраїнського у їхній діяльності не бачить. На підтвердження навіть цитує монолог гетьмана Мазепи із пушкінської доволі імперської поеми "Полтава". Щоправда, у власній інтерпретації…
Володимир Тірон – міський голова Кам’янки:
Вольностью и славой… Мы склоняли головы давно. Под предводительством Варшавы, под властью москвы, но быть свободной державой.Украине быть. Це його слова. Сьогодні в Кам’янці спостерігається дві думки. Одна малочисельна, щоб знищити ці пам’ятники. Інша – багаточисельна, більшість людей за те, щоб цю історію залишити.
Прибрати чи ні? Офіційних обговорень та громадських слухань щодо долі монументів у Кам’янці не проводили. Люди у парку здебільшого підтримують наявність пам’ятників.
Пані Тетяна – жителька Кам'янки:
Це політика, я не влажу, але я проти та й все – це наша культура.
Жителька Кам'янки:
Кам’янка ж славиться цими пам’ятниками, як же вони не потрібні, таке не може бути, щоб не потрібні були
Світлана – жителька Кам'янської ОТГ:
Я нічого не хочу про москалів ні знати, ні бачити… Я стільки близьких вже втратила: дитина загинула, брата вбили, чоловіка забрали.
Щоправда, жоден з опитаних так і не згадав, що Кам’янка має доволі багату доколоніальну історію… Радянська та російська пропаганда працює на десятиліття вперед.
У Черкаському обласному управлінні культури впевнені: маркери російської культури в Кам’янці треба терміново прибирати. Але діяти радикально чиновники наразі не хочуть…
Олександр Шабатін – начальник управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА:
Дані об’єкти, на нашу точку зору, мають бути перенесені із публічного простору, враховуючи, що вони в собі несуть імперіалістичний російський характер… І в перспективі з них може бути на окремій локації, не такій публічній, як зараз, сформована окрема експозиція, яка буде представляти Україну в часи імперські й в часи тоталітарного режиму.
Замінити російських діячів на постаментах могли б українські. Історики впевнені: на місці тих самих декабристів можна увіковічити гетьмана Богдана Хмельницького. Адже саме при ньому з’явилася перша письмова згадка про Кам’янку. А з Пушкіним, кажуть науковці, час закінчувати…
Я не говорю, що Пушкін поганий поет – він хороший поет, але він не наш, він не наш просто.